На Прикарпатті вшанували пам'ять загиблого майора поліції Ігоря Мартинюка

У Коломийській громаді вшановують пам'ять Ігоря Мартинюка — майора поліції, який віддав життя за Україну 22 серпня 2025 року. Його історія — це приклад мужності та відданості військовій присязі.

Ігор народився на Прикарпатті, займався боксом, навчався в політехнічному коледжі та проходив строкову службу в Маріуполі. У 2005 році він вступив до вищого навчального закладу і пройшов жорсткий відбір до спецпідрозділу міліції. Його командир Михайло Ковалюк згадує, що з восьми кандидатів лише Ігор з першої спроби склав усі іспити та нормативи.

У мирному житті Ігор мав творче хобі — реставрував старі речі. Разом із дружиною Мар'яною та сином Назаром вони облаштовували обійстя на Коломийщині, де стара швейна машинка ставала столом, а пеньки — стильними меблями.

Війна прийшла в його життя у 2014 році. 29 травня біля гори Карачун під Слов'янськом він мав летіти на гелікоптері Мі-8, але в останню мить завдання змінили. Той борт збили терористи — загинуло 12 захисників, зокрема шестеро франківських спецпризначенців та генерал-майор Сергій Кульчицький.

Під час повномасштабного вторгнення Ігор служив водієм бронемашини. У квітні 2024 року в його авто влучив ворожий FPV-дрон. Попри важкі поранення та пожежу, він утримав кермо, вивів техніку з-під повторного удару і довіз поранених побратимів до безпечного місця. Після лікування повернувся на фронт.

Останній день його життя був сповнений турботи. 22 серпня 2025 року на Донеччині Ігор підібрав двох покинутих цуценят і зателефонував матері, пообіцявши привезти їх додому. За кілька годин ворожі ракети вдарили по логістичному пункту. Ігор отримав смертельні поранення.

Побратими виконали обіцянку — доставили цуценят на Коломийщину. Їх назвали Крама та Дружок на честь Краматорська та Дружківки. Тепер Дружок живе у матері воїна, а Крама — у дружини та сина, залишаючись живим спогадом про Героя.