Н Новини24 IFІвано-Франківськ та Прикарпаття

Чому в Івано-Франківську так спекотно: архітектор пояснив вплив забудови

·564 слівредакція
Чому в Івано-Франківську так спекотно: архітектор пояснив вплив забудови

Івано-Франківськ дедалі більше потерпає від літньої спеки. Архітектор Остап Дольний пояснив, як щільна висотна забудова та брак зелених зон погіршують ситуацію.

Івано-Франківськ влітку перетворюється на справжню "розпечену сковорідку", і причини цього не лише в погоді. Архітектор Остап Дольний зауважує, що на мікроклімат міста суттєво впливає щільна висотна забудова, нестача великих зелених зон та перекриття природних шляхів руху повітря.

За його словами, географічне розташування Івано-Франківська також відіграє роль. Центр міста лежить на висоті близько 240–250 метрів над рівнем моря, тоді як навколишні пагорби сягають до 350 метрів. "Так склалося, що наше місто географічно розташоване у низовині. Тут гаряче повітря схильне до застою та інверсії", — пояснює архітектор.

Останніми роками, на думку Дольного, ситуацію погіршує тотальна забудова. Висотні будинки можуть блокувати рух повітря, працюючи як дамба. "Проблема не в одиноких висотках, а саме в щільній висотній забудові. Вона працює як дамба, яка не дає повітрю провітрювати територію, яка знаходиться за нею", — зазначає він.

Архітектор наводить приклад будинку заввишки близько 30 метрів, за яким зона застою повітря може простягатися на сотні метрів. "Вітер йде над дахами і не опускається вниз, не даючи природній вентиляції території", — додає Дольний. Особливо складною є ситуація у дворах, оточених висотками, де тепле повітря утворює роторні вихори.

Окремо архітектор звертає увагу на озеленення. Підземні паркінги під дворами обмежують можливість висаджувати великі дерева, як-от дуби, липи чи клени, які здатні знижувати температуру на кілька градусів завдяки випаровуванню води. Невеликі газони не компенсують нестачу зелені, а бруківка та стіни будинків накопичують тепло.

Дольний наголошує, що місту потрібна адаптація до зміни клімату. Він виступає за збереження аераційних коридорів, повернення великих зелених насаджень у двори та збільшення розривів між будинками. "Не забудова суцільними стінами з 10–16 поверхів, а каскадність, яка додає ще й композиційного рішення в архітектуру та створює умови для природної вентиляції дворів і цілого міста", — підсумовує він.

Читайте також