47 округів без депутатів: як мажоритарна система підриває представництво у Раді

На сьомому році роботи Верховної Ради ІХ скликання 47 мажоритарних округів досі не мають своїх представників у парламенті. З них 26 округів залишилися вакантними ще з 2019 року через окупацію частини територій України, а ще 21 стало порожнім уже під час роботи самого парламенту. Такі дані оприлюднила громадська ініціатива «Голка», яка провела аналіз кадрових змін і ключових голосувань за сім років діяльності Ради.

Окремо аналітики звертають увагу на щонайменше чотирьох мажоритарників, які виїхали за кордон: Ярослава Дубневича, Артема Дмитрука, Олександра Куницького та Сергія Шахова. Вони зберігають свої мандати, але не працюють у парламенті, тож інтереси їхніх виборців фактично ніхто не представляє.

Дослідниця та інженерка даних ініціативи «Голка» Оксана Ставнійчук пояснює, що корінь проблеми — у виборчій системі 2019 року. Тоді діяла змішана система, яка поєднувала партійні списки та мажоритарні округи. На її думку, політики мали шанс ухвалити Виборчий кодекс із відкритими списками ще за попередньої влади, але не зробили цього через власні інтереси.

«За Порошенка була можливість підтримати Виборчий кодекс і змінити правила гри. Тоді склад парламенту обирали б за відкритими списками. Але кожна влада намагається змінити правила під себе саме перед виборами. Тому ризик того, що під час війни Верховна Рада може залишитися недоукомплектованою, не змусив тоді політиків відмовитися від власних інтересів», — наголошує Ставнійчук.

Вона також зауважує, що під час війни мажоритарна система стала найслабшою ланкою представництва, і ситуація погіршуватиметься. Уже зараз парламенту бракує голосів для ухвалення важливих євроінтеграційних рішень. Ставнійчук критикує заяви заступника голови фракції «Слуга народу» Андрія Мотовиловця про «втому» парламенту через діяльність антикорупційних органів, вважаючи їх неприпустимими під час війни.

За даними аналізу, фракція «Слуга народу» зараз налічує 226 депутатів — рівно стільки, скільки потрібно для ухвалення законів. Для порівняння, на старті каденції у фракції було 254 члени. При цьому зі складу не виключають ані народного депутата Куницького, який виїхав за кордон, ані тих, хто фігурує у гучних корупційних скандалах.

Окремо аналітики згадують випадки втрати мандатів через судові вироки. Так, мандата позбувся мажоритарник із Чернігівщини Анатолій Гунько, а також Федір Христенко з Донеччини та Андрій Одарченко з Харківщини. Представників Сумщини та Одещини Андрія Деркача та Ігоря Васильковського позбавили громадянства та звинуватили у державній зраді.

Таким чином, мажоритарна система, яка мала забезпечувати тісний зв’язок депутатів із виборцями, на практиці залишає дедалі більше громад без голосу у вищому законодавчому органі. Подальше зволікання з реформою виборчого законодавства може лише поглибити цю кризу.