Майже 70 родин у Яремчанській громаді не можуть розпорядитися землею через статус нацпарку

У Яремчанській громаді близько 70 домогосподарств розташовані на території Карпатського національного природного парку. Через це їхні власники не можуть повноцінно господарювати: не мають права будувати, продавати ділянки чи передавати їх дітям у спадок. Аналогічна ситуація — у Ворохтянській і Поляницькій громадах Івано-Франківщини.

Історія питання сягає 2010 року, коли тодішній президент Віктор Ющенко підписав указ про розширення території нацпарку. Документ передбачав вилучення понад 1057 гектарів земель парку в межах сучасних Яремчанської, Ворохтянської та Поляницької громад і передачу їх місцевим жителям. Натомість парк мав отримати понад 1075 гектарів із земель держпідприємства «Ліси України». Однак підготовчі роботи розпочалися лише через 13 років.

Місцеві мешканці розповідають про щоденні труднощі. Галина Гуцуляк із Микуличина має обійстя площею 39 сотих біля центральної дороги, але через статус землі не може зробити навіть ремонт чи документально переписати будинок дітям. «Я ж не можу нічого побудувати. Хотіла б щось переробити чи дітям документально переписати — не можу. Вони кажуть, що територія парку. Всі сусіди собі користуються вільно навколо мене, а я тут — одна, як на відчепі», — каже жінка.

Інший мешканець Микуличина, Богдан, чиє родинне обійстя площею майже 4,5 гектара також належить парку, додає: «Зараз не можна навіть розподіл зробити. Я хочу, наприклад, синові шматочок дати, аби він побудувався. Не можна, бо парк».

За словами начальника відділу земельних відносин Яремчанської міськради Любомира Мироняка, окрім житлових обійсть, у власності парку перебувають 50 доріг, церкви, цвинтарі та водозабір. Загальна площа таких територій — 651 гектар. Це створює проблеми навіть для поховань: до кладовища не завжди можна під’їхати автомобілем.

Мироняк пояснює, що землі стали власністю нацпарку ще з моменту його створення у 1980 році. У 2023-му громада затвердила програму фінансування горизонтальної зйомки для поділу ділянок, але у 2024 та 2025 роках провести роботи не вдалося, а кошти поверталися. Таку зйомку може виконувати лише сам нацпарк, оскільки землі — у його власності.

Директор Карпатського національного природного парку Степан Гошовський зазначає, що є юридичні перешкоди: на частину ділянок, які мали вилучити, у 2007–2008 роках уже видані державні акти на право власності. Щоб виконати указ, доведеться скасовувати ці акти в судовому порядку, повертати землі парку, проводити поділ і лише тоді вилучати. Він також наголошує, що установа зацікавлена у виконанні указу, адже це дозволить збільшити площу нацпарку.

Щоб зрушити справу з місця, 7 серпня на громадських слуханнях у Яремчі одноголосно вирішили створити робочу групу з вилучення земель. А 11 серпня депутати міської ради звернулися до Верховної ради з проханням посприяти вирішенню питання. Міський голова Андрій Мироняк наголосив: «Люди живуть на території парку, церкви побудовані, землі під цвинтарі — на території парку. І це є така кричуща проблема, яку треба вирішувати на законодавчому рівні».

За оптимістичними прогнозами, горизонтальна зйомка може тривати щонайменше чотири місяці. Після цього ділянки сформують, внесуть у кадастр, затвердять в ОВА, а далі документи підуть до Кабміну для остаточного вилучення.