В Івано-Франківську вшанували загиблих воїнів щорічним забігом

Учасники могли подолати дистанцію у 100 метрів, один або три кілометри. Співорганізатор заходу, радник голови обласної військової адміністрації Володимир Веркалець зазначив, що сподівається на проведення подібних забігів у кожній територіальній громаді Прикарпаття, щоб гідно вшанувати кожного героя, який загинув за Україну.

Серед учасників був ветеран російсько-української війни Андрій Якубенко на позивний Козак. Він біг у пам'ять про свого побратима Романа «Херсона» Арцибасова, який загинув 2 квітня 2022 року. Андрій розповів, що обидва були добровольцями з Херсона, і Роман пішов захищати країну в перший день повномасштабного вторгнення. «Він загинув у той день, коли ми разом були на завданні. Нас мали евакуювати, але він не дожив до евакуації. Ми були в "сірій" зоні, й мене змогли забрати живим, а його, на жаль, забрали вже мертвим», — поділився ветеран.

Для військових важливо відчувати підтримку з тилу, додав Якубенко. «Коли ти на війні, відірваний від своєї сім'ї, від родини, близьких людей, постійно про них думаєш, важливо відчувати, що вдома все гаразд. Це зігріває, додає сил, як дзвінок від дружини чи розмова із сином, хочеться почути суспільство, що "ми — з вами, ви там тримаєтеся, а ми тут тримаємо вас"», — сказав він.

Учасниця Марія Бура бігла за загиблого військовослужбовця 102 бригади, свого близького друга Романа Пискора. Він був побратимом її чоловіка, який уже п'ятий рік захищає Україну на фронті. «Загалом я у серці несу багато героїв. Для мене — дуже символічно віддати шану, подякувати, підтримати рідних таким чином, зробити свій маленький вклад. Я тут — із вдячності їм — вони віддали життя, а ми віддамо свій маленький внесок за це», — розповіла жінка.

Лілія Гуртовська, дружина військовополоненого оборонця Маріуполя, обрала дистанцію три кілометри. Вона вшановувала пам'ять Степана Чуйка, який загинув у Маріуполі в перші дні війни, а також усіх героїв «Азовсталі» та побратимів свого чоловіка. «Вважаю, що кожен має пам'ятати ціну, завдяки якій ми можемо жити сьогодні. Хочу ще нагадати, що полон — не опція збереження життя, тому що там воїни — на межі життя і смерті», — наголосила вона.

Усі учасники забігу отримали пам'ятні медалі.