Якість повітря у Франківську: що показали дослідження та чи варто вірити громадським станціям

У 2025 році фахівці ІФНТУНГ здійснили серію замірів у теплий та холодний періоди в різних точках Івано-Франківська. Як розповіла наукова керівниця проєкту, доцентка кафедри екології Наталія Москальчук, дослідження було разовим і проводилося портативними приладами. Запит міської ради стосувався саме твердих часток, оскільки інші моніторингові органи на той момент ці речовини не перевіряли. Жодних перевищень не зафіксували.

Водночас науковиця зауважила, що порівнювати отримані дані фактично немає з чим: в Україні не встановлено окремої загальнодержавної норми для твердих часток. Натомість європейська система передбачає середньорічні показники, для визначення яких потрібен постійний пункт спостереження. Запроваджений у 2019 році порядок моніторингу визначає граничні величини для багатьох забруднювачів, однак дані мають бути репрезентативними та охоплювати тривалий період, зокрема для міст із населенням понад 250 тисяч.

Окрему увагу екологи звертають на громадські станції моніторингу, які взимку фіксували перевищення. За словами Наталії Москальчук, такі пристрої не завжди показують об’єктивну картину: вони можуть бути розташовані в місцях, де на результати впливають додаткові чинники, і потребують постійного обслуговування.

Офіційний моніторинг в області здійснює Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ. Як повідомив його директор Руслан Савчук, у місті працює цілодобовий стаціонарний пост на вулиці Шевченка, 4, оснащений японським обладнанням. Інформація зчитується щопівгодини, а щоденні результати публікуються на сторінці центру у Facebook. Також фахівці виїжджають на виклики мешканців, зокрема після обстрілів, і перевіряють повітря біля генераторів. Перевищень від роботи промислових підприємств, за його словами, не фіксують.

Загалом чинні українські норми якості повітря наближені до європейських, однак багато документів, розроблених ще до повномасштабної війни на виконання Угоди про асоціацію, набудуть чинності лише через пів року після завершення воєнного стану. Івано-Франківська область визначена окремою зоною моніторингу, а місто з прилеглими населеними пунктами — агломерацією. Згідно з постановою Кабміну, тут передбачений один стаціонарний пункт оцінювання, і він є.

Проте, як зазначає Наталія Москальчук, до повноцінного функціонування системи ще далеко: в Україні відсутня центральна референтна лабораторія, яка б перевіряла достовірність даних. Позитивним кроком стало включення Івано-Франківська до проєкту UFAIR за підтримки Фінляндії — у привокзальній зоні планують встановити автоматизований пункт спостереження, що передаватиме інформацію з агломерації згідно з європейськими стандартами.

Варто зазначити, що у 2024 році Єврокомісія ухвалила нову директиву, яка суттєво посилює вимоги до якості повітря. Зокрема, середньорічну межу для PM2.5 планують знизити з 25 до 10 мкг/м³, і країни ЄС мають адаптуватися до цього до 2030 року.

Фахівці наголошують: локальні перевищення у Франківську можливі, особливо в центрі біля транспортних потоків та під час опалювального сезону. Впливає також розташування міста в заглибині між горами, що погіршує провітрюваність. Однак для об’єктивних висновків потрібна постійна динаміка річних спостережень, а не разові вимірювання.