Восьмий рік без виборів: як Верховна Рада змінилася за час війни

Парламент, обраний у 2019 році, продовжує працювати в умовах воєнного стану без проведення виборів. За сім років народні обранці складали повноваження, переходили на роботу в уряд, виїжджали за кордон, втрачали громадянство, а дехто добровільно долучився до лав Збройних сил України.

Через неможливість проведення довиборів під час війни вакантними залишаються 47 мажоритарних округів. Додатково 27 округів стали повністю або частково окупованими чи прифронтовими територіями — це Маріуполь, Бахмут, Сєвєродонецьк, Бердянськ, Нова Каховка. Таким чином, частина депутатів формально представляє громади, які перебувають під окупацією.

Фракція «Слуга народу», яка 2019 року мала монобільшість із 254 депутатів, нині формально налічує критичний мінімум — 226 осіб. Ця цифра тримається зокрема завдяки тим, хто виїхав за кордон або є фігурантом кримінальних проваджень. Заступник голови фракції Андрій Мотовиловець пояснює, що парламент «зламаний» і втомлений, а за узгоджені з ЄС закони можуть не голосувати через справи, які ведуть антикорупційні органи.

Серед тих, хто втратив мандат, — Ілля Кива, який втік до Росії та пізніше був ліквідований, і Віктор Медведчук, якого обміняли на українських військовополонених. Частина депутатів від заборонених проросійських партій досі залишається в парламенті. Водночас деякі політики стали на захист країни: Роман Костенко та Роман Лозинський із «Голосу», Святослав Юраш («Слуга народу»), Сергій Рудик (група «За майбутнє»). Яна Зінкевич від «Європейської солідарності» залишається командиркою добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри».

Аналіз голосувань свідчить, що з 2023 року монобільшість не спромоглася самостійно забезпечити 226 голосів за жоден закон. Депутати дедалі частіше не беруть участі в голосуванні: частка неголосувань зросла з 5,9% до 19,9%. Кадрові призначення залишаються чи не єдиним питанням, коли опозиція відкрито висловлює незгоду, а «слуги» підтримують майже одностайно — 83,3% «за».

Громадські активісти наголошують, що проблема недоукомплектованості парламенту пов’язана зі змішаною виборчою системою та мажоритарними округами. Якби вибори 2019 року відбулися за відкритими списками, такого виклику можна було б уникнути. Суспільство розділилося в оцінках необхідності перезавантаження Ради: 49% українців підтримують таку ідею, 47% — ні.

Попри складнощі, парламент продовжує працювати. Експерти вважають, що виходом могло б стати формування широкої коаліції з опозиційними силами та запровадження прозорих правил ухвалення законів замість щоразового збирання голосів під конкретне рішення.