На Прикарпатті через посуху міліють криниці: люди бурять свердловини й чекають на підвіз води

У селах Більшівцівської громади на Івано-Франківщині через затяжну посуху рівень води у водоймах упав щонайменше на 80 сантиметрів. У частині колодязів питна вода зникла повністю, тож мешканці змушені шукати вихід самотужки: поглиблюють криниці, бурять свердловини, купують питну воду або набирають її з джерел.

Жителька села Кінашів Ганна Слюсар розповідає, що її криниця обміліла настільки, що відро сягає глиняного дна. Воду звідти жінка бере лише для господарських потреб.

У дворі Марії Хомин криниця стоїть із сухим дном — вода в ній з'являється хіба що навесні. Нині жінка користується водою зі свердловини завглибшки 27 метрів, хоча й там її не завжди достатньо.

"Минулого року вода у свердловині була. На цей час і в ній вона пропадає. Часом мотор робить, а вода не тече. Але ми чекаємо, коли пройде час, і в обід вже з'являється вода, ввечері теж є. Так що ми напускаємо воду у відра, щоб була, коли немає її у свердловині. Коли я була ще молодою, то в нас ціле літо через подвір'я текла вода з города. Ціле літо потічок тік, а зараз в криниці нема", — каже Марія Хомин.

Голова Більшівцівської громади Василь Саноцький зазначає, що зараз у громаді активно чистять і поглиблюють криниці та бурять свердловини. За його словами, цьогорічна посуха гірша за торішню.

"Є проблема з водою. Майже у всіх населених пунктах частково пропала вода. Є такі обійстя, де сусіди допомагають, привозять воду старшим людям, щоб могли попити, щось зробити. Якщо ситуація буде погіршуватися, значить, будемо підвозити воду пожежною машиною. В нас є дві такі машини", — говорить Василь Саноцький.

Начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк пояснює, що посуха на Прикарпатті спричинена не лише глобальним потеплінням. Свій внесок зробили також випрямлення річок за радянських часів, осушування боліт і розорювання полів майже впритул до водойм.

Аби зменшити наслідки посух у майбутньому, фахівець радить відновлювати природні заплави та меандруючі русла річок, не зводити споруд і не орати землю ближче ніж 15 метрів від річки, демонтувати гідрологічні споруди, висаджувати дерева та не засмічувати водойми.

Поки що ж громада живе в режимі економії: хтось ділиться водою з сусідами, хтось чекає на дощ. Якщо ситуація погіршиться, воду почнуть підвозити централізовано — пожежними машинами, яких у громаді дві.