На Прикарпатті міліють криниці: у Більшівцях воду доводиться привозити

У Більшівцівській громаді на Івано-Франківщині через тривалу посуху обміліли криниці та свердловини. За словами голови громади Василя Саноцького, рівень води у водоймах упав щонайменше на 80 сантиметрів, а в окремих колодязях питна вода зникла повністю.

Мешканка села Кінашів Ганна Слюсар розповідає, що її криниця обміліла настільно, що відро дістає глиняного дна. Таку воду вона використовує лише для господарських потреб. «Отак трошечки зачерпну води, а далі — мутна і нема. І то колись дідо жив, тато мій, мама, то казали, що джерело било згори, така вода чиста, зимна, що люди йшли і брали її. Тепер пропала геть чисто, нема нічого», — каже жінка.

П'ятнадцять років тому, коли води в криниці поменшало, на подвір'ї Слюсарів пробурили свердловину глибиною 32 метри. Нині, за словами Ганни, і вона поступово втрачає воду.

У Марії Хомин криниця взагалі стоїть із сухим дном — вода в ній буває хіба навесні. Родина користується свердловиною на 27 метрів, але й там води не завжди достатньо. «Минулого року вода у свердловині була. На цей час і в ній вона пропадає. Часом мотор робить, а вода не тече. Але ми чекаємо, коли пройде час, і в обід вже з'являється вода, ввечері теж є. Так що ми напускаємо воду у відра, щоб була, коли немає її у свердловині. Коли я була ще молодою, то в нас ціле літо через подвір'я текла вода з города. Ціле літо потічок тік, а зараз в криниці нема», — розповідає Марія Хомин.

Жителька Кінашова Олександра Костів вирішила поглибити криницю, хоча має й свердловину. «Поступово кожен рік менше, менше. Цього року навіть відро води не годна набрати. Бетон ми купили і чекаємо майстрів. І свердловина вже так довго закачує, але таке, світла не буде, зима. Ну, а воду треба мати у будь-якому разі», — говорить вона. Жінка пригадує, що 50 років тому навпроти її хати було болото, яке згодом осушили, провівши меліорацію. Нині, за її словами, від канави, що відводила воду, майже нічого не залишилося, пересохло й природне джерело.

У селищі Більшівці люди набирають воду із загального джерела. Місцева жителька Марія Духна каже, що в її колодязі рівень води теж поступово знижується, а сама криниця замулена. «У нас вдома є колодязь природний, і в ньому дуже велика замуленість. Треба чистити криницю. У ній було постійно два кільця. Зараз, напевно, менш як одне. Це, може, наполовину наповнене. І коли більше використовувати, наприклад, для поливу овочів, то вода починає йти з мулом, з піском, і ми вже вичерпуємо брудну воду», — розповідає жінка.

За словами голови громади Василя Саноцького, у громаді зараз активно чистити та поглиблюють криниці, бурять свердловини. Посуха цього року, зазначає посадовець, гірша за торішню. «Є проблема з водою. Майже у всіх населених пунктах частково пропала вода. Є такі обійстя, де сусіди допомагають, привозять воду старшим людям, щоб могли попити, щось зробити. Якщо ситуація буде погіршуватися, значить, будемо підвозити воду пожежною машиною. В нас є дві такі машини», — каже Василь Саноцький.

Начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк пояснює, що посуха на Прикарпатті спричинена не лише глобальним потеплінням. Свій вплив мали також випрямлення річок у радянський період, осушення боліт і розорювання полів впритул до водойм. «Якщо річка, наприклад, випрямлена, вона моментально стікає і не встигає наповнити оці підземні горизонти. Тому тоді і пропадає вода у криницях в людей. Річка, болото якраз і формують оцей підземний запас води. Якщо болото висушити чи озеро якесь глибоке, то, звичайно, тоді й міняється рівень оцих підземних вод», — пояснює він.

Аби зменшити наслідки посухи надалі, фахівець радить відновлювати природні заплави та звивисті русла річок, не зводити споруд і не розорювати землю ближче ніж 15 метрів від річки, демонтувати гідрологічні споруди, висаджувати дерева та не засмічувати водойми.

За інформацією начальниці відділу гідрометзабезпечення обласного центру з гідрометеорології Тетяни Атаманюк, упродовж 17–30 вересня на річках басейну Дністра та Прута утримуватиметься низька літньо-осіння межень. Рівні води будуть близькими до найнижчих за весь багаторічний період спостережень, а місцями — нижчими за них. Подекуди водність річок опуститься нижче критерію маловоддя, на окремих ділянках можливе заростання русел водною рослинністю, а на малих річках — обміління або й повне припинення стоку.

Тож для мешканців громади найближчим часом питання води залишатиметься одним із найнагальніших: частина родин уже зараз покладається на допомогу сусідів і воду з джерел, а місцева влада готова в разі потреби підвозити її пожежними машинами.