Прикарпатський рятувальник Андрій Ільків: «Там, де є життя, — потрібні ми»

Андрій Ільків працює в аварійно-рятувальному відділенні на Івано-Франківщині. Свою професію він обрав понад десять років тому й досі не вагається у її значущості.

«Там, де є життя, — там і потрібні ми. У такі моменти не думаєш ні про страх, ні про втому. Є лише одне — допомогти», — ділиться рятувальник.

Із 24 лютого кількість викликів значно зросла, особливо тих, що пов’язані з обстрілами. Під час останньої ротації чоловік виконував аварійно-відновлювальні роботи. Найважче, за його словами, — це розбір завалів, коли доводиться шукати людей під уламками.

«Під час розбору завалів в основному дуже важливо, щоб була тиша, тому що часто потерпілих дуже важливо почути», — пояснює Андрій.

Попри складність роботи, бувають і світлі моменти. Рятувальник зізнається: найбільше полегшення відчуваєш тоді, коли всі залишилися живими, коли людей вчасно евакуювали й ніхто не постраждав.

Удома на Андрія чекають двоє синів. Вони хочуть бути схожими на батька. «Вони — моя сила і моя мотивація. Коли бачу їхні усмішки, розумію, що усе, що роблю, — заради них. І заради того, щоб інші теж могли повернутися додому», — каже рятувальник.

Історія Андрія Ільківа — це приклад щоденної мужності та людяності, які нині особливо потрібні Україні.