Прикарпатські депутати: як голосування впливають на Карпати та громади

27 серпня 2026, 10:00 ·2135 слівредакція

Мешканців Івано-Франківщини цікавить, як їхні обранці в парламенті захищають інтереси регіону. Аналіз ключових голосувань показує, що позиції народних депутатів часто розходяться з інтересами громад, особливо у питаннях довкілля та землі.

У вересні на Франківщині відбудеться саміт «Карпатська інтеграційна ініціатива», який анонсував президент Володимир Зеленський. Регіон привабливий для інвесторів, однак разом із інвестиціями може отримати нову хвилю забудови та протестів. Приклад сусіднього Закарпаття, де екозахисники борються за Свидовець і полонину Руну, показує, наскільки гострими можуть бути конфлікти.

Шестеро мажоритарників представляють область у Верховній Раді. Серед них найпомітніший — Ігор Фріс («Слуга народу»), якого медіа пов'язують із групою, що має бізнес-інтереси в Буковелі. Саме Фріс став ключовим автором скандальних змін до Цивільного кодексу, відомих як «закон Ігоря Мазепи». Цей закон ускладнює повернення громадами зелених зон та об'єктів культурної спадщини після 10 років. Усі мажоритарники від Франківщини, окрім Оксани Савчук, підтримали цю ініціативу, яку розкритикував Європарламент.

Цього року спікер Руслан Стефанчук запропонував нову версію Цивільного кодексу, яка обнулить всю судову практику за 20 років. Фріс визнав свою участь у створенні проєкту. Найбільше критики викликала дев'ята книга, яку вимагав вилучити навіть Мін'юст: через неї нотаріуси можуть не бачити перешкод для виведення природоохоронних зон із державної власності. За цей проєкт проголосували всі мажоритарники, крім Савчук. Ініціатива зібрала понад 15 тисяч правок — антирекорд за сім років.

Сфера довкілля залишається вразливою. Україна досі не ухвалила закон «Про Смарагдову мережу», який захищав би цінні природні території. За нього голосували Вірастюк, Савчук, Прощук та Тимофійчук, а Фріс не голосував, Матусевич вийняв картку. Натомість Матусевич, який працював у лісовій галузі, став автором законопроєкту, що дозволяв санітарні рубки без оцінки впливу на довкілля, але його відхилили.

Спроби легалізувати вітряки на високогір'ї викликали резонанс. Правку до закону про компенсації, вигідну ексрегіоналу Максиму Єфімову, підтримали Фріс, Вірастюк, Прощук та Тимофійчук. Забракло одного голосу до ухвалення. Ветеран і біолог Андрій Тупіков, який зібрав петицію до президента, зазначає: «За допомогою геоінформаційних технологій я регулярно вишукую порушення природоохоронного законодавства. Значна частина Буковеля – це роздерибанені землі лісового фонду».