Степан Процюк презентував в Івано-Франківську роман про Довженка

8 вересня в Івано-Франківську письменник Степан Процюк представив читачам свій новий твір «Четверо надвечірніх сердець». Подія зібрала шанувальників літератури в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Франка.

У центрі роману — життя українського кінорежисера Олександра Довженка. Автор наголошує, що це не спроба створити черговий пам’ятник генію, а радше намагання розгледіти в ньому живу людину з її переживаннями, сумнівами та внутрішньою боротьбою.

«Довженко став для мене одним із найбільш психічно близьких героїв моїх книг. Я намагався близько підійти до нього, щоб було видно не романтичний образ, а його життя з радощами, муками, падіннями, підйомами і боротьбою», — розповів письменник.

Нова книжка продовжує серію творів Процюка про видатних українців. Раніше він уже звертався до постаті мецената Євгена Чикаленка в романі «Пан. Роман про Євгена Чикаленка». Автор зізнається, що береться за ті історичні постаті, які йому особисто близькі.

«Я пишу тільки про тих, які мені близькі чимось. Це робота складна, багаторівнева. Можливо, вона виглядає легкою тільки тоді, коли книжка вже є», — каже Процюк.

Особливо письменника захопила історія Довженка — хлопця із селянської родини, де з 14 дітей вижили лише він і сестра Поліна. Попри велич, життя митця минало в постійному протистоянні з радянською системою.

«Це геній, якого душила система. Я не кажу, що Довженко був взірцем національної боротьби. Він був складним, суперечливим характером», — зазначив автор.

Над романом Процюк працював близько півтора року. Серед опрацьованих джерел — донесення агентів, які стежили за режисером. Деякі деталі з цих документів стали штрихами до портрета героя. Складним для осмислення стало й те, що близький друг Довженка, письменник Юрій Смолич, за документами, водночас писав на нього доноси.

Письменник переконаний, що вижити в тоталітарній системі режисерові допомагала його особлива любов до життя.

«Він любив світ, життя. Він був закоханий у життя. Бачив у ньому і космічний бік, і урочисті сторони, і страшні сторони життя», — розповів автор.

Однією з найболючіших сторінок біографії Довженка стала історія кіноповісті «Україна в огні». Після критики Сталіна режисер пережив важкий внутрішній злам. Ці переживання стали одним із найскладніших моментів під час роботи над романом.

Назва «Четверо надвечірніх сердець» відображає чотири іпостасі Олександра Довженка — різні обличчя однієї людини, які водночас борються між собою і підтримують одне одного.

«Це четверо іпостасей Олександра Довженка, його чотири обличчя. Різні обличчя, які зрештою зливаються в одне», — пояснив автор.

У романі Довженко постає різним і суперечливим: вразливим, нервовим, геніальним, щасливим і нещасливим. «Але тим, який завжди любив Україну. Україна для нього в будь-яких ситуаціях була понад усе, хоч він мав і певні гріхи перед нею», — каже Процюк.

Перший наклад роману становить дві тисячі примірників. Ще півтори тисячі книжок закупив Український інститут книги для українських бібліотек. Тож загальний перший наклад — 3,5 тисячі примірників.

Процюк уже працює над наступною книжкою. Якщо все складеться, новий роман буде присвячений українському театру корифеїв, зокрема історіям Миколи Садовського та Марії Заньковецької. А поки що «Четверо надвечірніх сердець» пропонують читачам зустрітися з Довженком не лише як із класиком кіно, а як із людиною, у якій справді билося одразу кілька сердець.