У Франківську презентували книгу «Jingle Bellz» про російський полон

Презентація відбулася в межах українського туру, який Ануля розпочав наприкінці червня — до Франківська він приїхав після Львова. Вибір міста пояснює тим, що тут живе один із головних героїв книги. На зустріч прийшли й батьки інших людей, чиї історії увійшли до видання і яких уже немає серед живих.

«Є присутні батьки інших головних героїв, яких я описав, але, на жаль, вони вже не можуть бути тут», — сказав автор.

За словами Анулі, це не просто особиста історія, а документ. Він називає книгу «системним осмисленням» власного досвіду полону, для якого довелося збирати підтвердження описаних подій.

«Це книга-документ для Гаазького трибуналу. Тут не про те, що хтось жаліється, що було тяжко, а саме документування, доказовість цих фактів», — пояснив він.

Для підтвердження матеріалу автор, за його словами, проходив медичні експертизи та п'ять міжнародних поліграфів, а також шукав людей, причетних до подій або здатних їх підтвердити. Окремі фотографії у книзі, за його словами, походять із телефонів тих, хто чинив знущання на різних етапах полону, а не з відкритих джерел.

Робота над текстом тривала понад два роки. Перший рік дався важко — тоді було написано лише 36 сторінок. Згодом Ануля поїхав до Латвії, де в умовах ізоляції та за підтримки латвійського уряду за два з половиною місяці написав ще близько 870 сторінок. Українське видання має менший обсяг і було адаптоване для місцевого читача.

Найважчим автор називає необхідність пройти через пережите знову.

«Найскладнішим було пройти це все знову, тому що треба було максимально холоднокровно і об'єктивно описати всі ці події без свого гіркого присмаку цього досвіду, без образи».

Окремим завданням було передати те, що складно описати словами: справжній голод, холод, паніку та психологічний стан людей у неволі. У книзі йдеться й про взаємини між різними за характером і поглядами людьми, які опинилися разом у замкненому просторі.

«Тут багато роботи насправді і багато соціальних питань піднято, але на досвіді полону. Тобто кожен знайде себе, навіть цивільний або дитина, в цій книзі».

Презентації «Jingle Bellz» уже відбулися у США, Ізраїлі, Латвії, Німеччині, Нідерландах та інших країнах — зокрема у Вашингтоні, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Брюсселі, Європарламенті та Лейденському університеті. Книга перекладена трьома мовами, готується четверта версія; англомовну презентацію автор планує на 26 листопада в Амстердамі.

В Україні перший п'ятитисячний тираж розійшовся за три тижні, нині продається другий. За словами Анулі, видання також потрапило до читачів у Росії, Білорусі, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та країнах Кавказу, а в Росії продали близько 12 тисяч примірників.

Кошти від продажу автор спрямовує у фонд, який допомагає дітям військових, зокрема тим, чиї батьки перебувають у полоні або загинули на фронті.

«Моя мета була набагато глибша, ніж просто написати книгу. Я взагалі не женусь за відомістю, але продаж цієї книги мені важливий для того, щоб підтримувати дітей».

Свій приїзд в Україну Ануля пояснює і ще однією причиною — він називає книгу своєрідною «вакцинацією» для суспільства.

«Я повернувся в Україну, тому що вважаю цю книгу вакцинацією населення. І мені для того, щоб рухатись далі, треба зрозуміти, що тут дійсно є тил».

Загалом «Jingle Bellz» автор розглядає одночасно як свідчення про російський полон, інструмент протидії російській пропаганді та спосіб зафіксувати імена людей, яких він звинувачує у знущаннях над українськими військовими й цивільними.