В Івано-Франківську попрощалися з колишнім мером Віктором Анушкевичусом

Попрощатися з Віктором Анушкевичусом прийшли містяни, колеги та колишні посадовці. Для багатьох із них він залишився політиком європейського зразка, який дбав про вигляд і атмосферу Франківська.

Франківка Ольга Малахова розповіла, що була з ним особисто знайома. За її словами, за часів його керівництва місто було затишним, а окремою темою для неї залишається озеро, яке він не дозволяв забудовувати.

«При Віктору Андрюсовичу цей дух Франківська був найбільше справжнім. Він відчував дух міста і довіру, дбав про це все. Був інтелігентною, європейською людиною. Спогади — найприємніші. Шкода, що це так раптово все сталося. Ми не могли не прийти, щоб віддати пошану», — сказала Ольга Малахова.

Василь Бойчук, колишній секретар Івано-Франківської міської ради, разом з Анушкевичусом вів сесії у 2006–2010 роках, а загалом співпрацював із ним 13 років. Він пригадує, що місцеве самоврядування тоді вирувало політичним життям: засідання могли тривати кілька днів, траплялося навіть блокування трибун, точилися дискусії та дебати на телебаченні.

«Саме тоді місто вийшло на міжнародний рівень. Дуже було багато зв'язків з різними містами — румунськими, угорськими, балтійськими, польськими», — зазначив Василь Бойчук. За його словами, за обидві каденції Анушкевичуса Івано-Франківськ набув досвіду політичної, громадської, суспільної та патріотичної роботи.

Вшанувати пам'ять колеги прийшов і Богдан Борович, який був міським головою у 1994–1998 роках. Він розповів, що вони товаришували, і назвав Анушкевичуса людиною моральною та відповідальною.

«Він — людина слова. Ці два пам'ятники прикрашають сьогодні місто. І вони — історичні, моральні і патріотичні. І Віктор Анушкевичус в цьому всьому брав участь», — пригадав Богдан Борович, який свого часу встиг встановити й профінансувати пам'ятник Франку, а реалізацію проєкту пам'ятника Бандері вже передав наступнику.

Віктор Анушкевичус народився 15 листопада 1962 року у Воркуті. Після школи та технічного училища у Шепетівці Хмельницької області працював фрезерувальником, а 1986 року закінчив Вінницький політехнічний інститут. До Івано-Франківська переїхав 1988 року, працював на місцевому лісокомбінаті, а згодом заснував приватний кооператив.

У 2002 році його обрали депутатом Івано-Франківської міської ради, де він приєднався до блоку «Наша Україна» і згодом очолив контрольну комісію з приватизації та оренди комунального майна. Міським головою його вперше обрали 26 березня 2006 року — з результатом 50% голосів, він став четвертим мером міста. Вдруге переобрали у грудні 2010 року від Української народної партії.

За сприяння розвитку зв'язків між Литвою та Україною 2007 року Анушкевичуса відзначили литовським «Орденом лицаря», а 2013 року — польським орденом «За заслуги». На посаді міського голови його згодом змінив Руслан Марцінків. Віктор Анушкевичус помер 15 вересня, йому було 63 роки.