У Палаці Потоцьких стартував дворічний проєкт інклюзивної ревіталізації

22 вересня в Івано-Франківську відбулася презентація проєкту «Простір–Ідентичність. Інклюзивна ревіталізація сенсів Палацу Потоцьких». Це міжнародна ініціатива, яка триватиме в місті до кінця 2027 року за підтримки уряду Швеції.

Проєкт втілює ГО «Палац» разом із КП «Простір Інноваційних Креацій “Палац”». Він є складовою загальноукраїнської програми «Інклюзивне містобудівне відновлення України» на 2026–2027 роки, яку фінансує Шведське агентство з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida) під егідою фонду «Shared City Foundation».

На відкритті заходу виступила проєктна менеджерка Shared City Foundation та керівниця проєкту Елін Едстрьом. Вона зазначила, що ініціатива спирається на методологію Her City («Її місто») і розрахована на два роки — до кінця 2027-го. За її словами, люди взаємодіють із міським простором по-різному залежно від віку, ґендеру та щоденних обов’язків. Залучення до планування містянок і груп, які зазвичай залишаються поза процесами прийняття рішень, дає унікальні та цінні знання для якісного відновлення спадщини.

Керівниця ГО «Палац» Лариса Поліщук наголосила, що мета ініціативи — розширити звичне розуміння інклюзії, зробивши доступними для людей насамперед сенси та історію пам’ятки.

«Зараз ми маємо проблеми з розумінням цінності та сенсів спадщини як нашої ідентичності. Найпоширеніше питання від відвідувачів: “Де палац?”. Ми розглядаємо інклюзію як доступ мешканців до розуміння історії комплексу, призначення його корпусів та їхньої архітектурної цінності», — сказала Лариса Поліщук.

Директор КП «ПІК “Палац”» Володимир Гайдар підкреслив, що практичним результатом проєкту має стати зрозуміла навігаційна система комплексу та нові підходи до реставрації.

«Інклюзивність — це не лише фізична доступність до споруди, а й доступ до інформації. Наше завдання — апробувати нові інструменти залучення громади на території Палацу, щоб потім поширювати цей досвід на інші пам’ятки міста. Головне — зібрати стейкхолдерів, зрозуміти потреби відвідувачів та спільно напрацювати рішення», — зазначив Володимир Гайдар.

Практичною частиною заходу стала дослідницька прогулянка територією комплексу. До неї долучилися студенти, урбаністи, архітектори та мешканці міста. Мета — з’ясувати, як люди сприймають та інтерпретують простір Палацу Потоцьких, які місця й цінності виділяють, а що для них залишається «невидимим» або незрозумілим без додаткових знань.

Учасникам роздали спеціальні жовті картки з двома секціями — для замальовок і для текстових нотаток. На кількох зупинках під час прогулянки відвідувачі фіксували свої візуальні спостереження, відчуття та запитання щодо території, які згодом аналізували під час підсумкової дискусії.

Упродовж 2026–2027 років у межах проєкту організовуватимуть воркшопи, збиратимуть усні історії — зокрема періоду, коли в комплексі діяв військовий шпиталь, — а також проводитимуть професійні лекції з реставрації для молодих фахівців.