В Опришівцях відкрили пам'ятні дошки п'ятьом загиблим воїнам

Ушановуючи пам'ять полеглих захисників, у громаді нагадують: за кожним іменем стоїть людина з власною історією, родиною та планами, яким не судилося здійснитися.

Пам'ятні дошки встановили Івану Лесюку, Мирославу Наталюткіну, Олегу Тимчишину, Володимиру Олексишину та Тарасу Фреюку. Усі вони навчалися в ліцеї № 6 імені Івана Ревчука, на фасаді якого тепер розміщено знаки пошани.

Мирослав Наталюткін народився 1 жовтня 1998 року. Він служив стрільцем-помічником гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 17 окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка і загинув 16 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в Курській області.

Олег Тимчишин народився 23 червня 1970 року. Він мав звання сержанта пожежної безпеки, а у війську виконував обов'язки командира відділення військової частини А 1446. Боєць помер унаслідок хвороби 10 жовтня 2025 року під час військової служби.

Володимир Олексишин народився 16 вересня 1972 року в Івано-Франківську. Солдат служив водієм 1 інженерно-позиційного відділення 3 інженерно-маскувальної роти інженерно-маскувального батальйону 91 окремої Охтирської бригади підтримки Сухопутних військ України. Він помер 20 січня 2026 року у віці 53 років.

Тарас Фреюк народився 8 жовтня 1981 року, мав звання лейтенанта і був командиром 2 піхотної роти з психологічної підтримки персоналу 2 піхотного батальйону «Скелі». Воював у Дніпропетровській області, загинув 4 квітня 2026 року.

Іван Лесюк народився 11 травня 1974 року. Він служив номером-обслуги мінометної групи взводу вогневої підготовки 47 окремої механізованої бригади «Маґура» та загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Терни Краматорського району Донецької області.

«Ці дошки відтепер щодня нагадуватимуть учням, педагогам, мешканцям громади та всім, хто проходитиме повз, про людей, які стали на захист України й заплатили за її свободу найвищу ціну — власним життям. За кожним іменем — життя, родина, мрії, друзі та нездійсненні плани. За кожним іменем — герой, якого ми не маємо права забути», — зазначили в Івано-Франківській міській раді.

Відкриття дошок на фасаді рідної школи — це не лише данина пам'яті, а й нагадування для нинішніх учнів ліцею про ціну свободи. Мешканці Опришівців та всієї громади тепер мають місце, де можна зупинитися, згадати земляків і вшанувати їхній подвиг.