“Ворог був за п’ять метрів”: історія командира “Француза” з Надвірної

Уродженець Надвірної, що на Івано-Франківщині, Тарас на псевдо “Француз” нині командує відділенням протитанкового взводу в одному з батальйонів 102-ї окремої бригади територіальної оборони. До повномасштабного вторгнення він проходив строкову службу в ЗСУ, а вже за кілька місяців після демобілізації повернувся до війська добровольцем.

Сьогодні на “Французі” — відповідальність за озброєння, забезпечення та життя бійців свого відділення. Він переконаний, що головне завдання командира — відповідальність за людей поруч.

Справжнім випробуванням для Тараса та його підрозділу став один із ворожих штурмів, коли росіяни підійшли до українських позицій майже впритул. За словами військового, тоді по них працювала артилерія та міномети, тому довелося відійти на запасну позицію й організувати нову оборону.

“До того часу дехто з хлопців уже отримав контузії, але всі залишалися на своїх місцях і тримали зброю. Я стояв на спостережному посту з побратимом. На якусь мить відволікся, а коли повернув голову — ворог уже був у нашій траншеї, буквально за п’ять метрів від нас. Почався ближній бій. Нам вдалося відбити атаку і вибити окупантів з позиції, після чого по них ювелірно відпрацювали наші екіпажі ударних дронів. Ми повернули собі траншею та зібрали трофейну зброю”, — пригадує “Француз”.

Тарас зазначає: війна швидко змінює людину, змушує дорослішати й відповідати за кожне рішення. Він радить тим, хто лише планує долучитися до війська, свідомо обирати свій шлях.

“Якщо ви вирішили долучитися до війська, добре подумайте, куди саме йдете і що ставите на кон. Це рішення потрібно приймати максимально усвідомлено. Але коли ти вже зробив свій вибір — виконуй свою роботу до кінця”, — наголошує командир.