Мер Коломиї розповів про реформу садочків, тарифи на сміття та плани на 30 років

Міський голова Коломиї Богдан Станіславський вважає, що громада має думати про майбутнє країни вже сьогодні, попри війну. Серед пріоритетів він називає розвиток людини, зміни в дошкільній освіті та ефективніші комунальні послуги.
Міський голова Коломиї Богдан Станіславський переконаний: навіть під час повномасштабної війни громада не може обмежуватися лише поточними справами. Потрібно вже зараз визначати, якою Україна буде через 30 років. Про це він розповів в інтерв'ю, повідомляє «Новини24 IF».
Одним із ключів до вирішення давніх проблем мер називає синергію — спільну роботу заради однієї мети. Найкраще це було видно в перші місяці повномасштабного вторгнення, коли загроза виживанню мобілізувала всіх.
«Тоді проблеми, які роками залишалися невирішеними, вдалося вирішити дуже швидко, тому що всі були мобілізовані на одну мету — вижити», — зазначив Станіславський.
Сьогодні, за його словами, мешканці тилових регіонів сприймають війну інакше. Тому мер намагається раз на місяць-два відвідувати військових на сході, щоб бачити ситуацію на власні очі. Після таких поїздок змінюється і ставлення до проблем: те, що здається важливим у тилу, поруч із фронтом відходить на другий план.
Водночас очільник міста наголошує, що чекати завершення війни для розбудови країни не можна. За його словами, після перемоги та курсу на членство в ЄС постане питання: ким Україна буде через три десятиліття — сировинним придатком чи сильною державою.
Один із напрямів — програма розвитку людини від народження до 30 років. «Ми повинні вже сьогодні дбати про дітей, які народжуються, адже через три десятиліття саме вони стануть людьми, які братимуть на себе відповідальність і будуватимуть країну», — сказав мер.
Прикладом такої роботи він називає реформу дошкільної освіти. Нинішня система садочків значною мірою працює за старою моделлю, а дітей стає менше, тож громада шукає ефективніші підходи. За словами Станіславського, приватні заклади беруть із батьків від 3 до 8 тисяч гривень на місяць, тоді як собівартість перебування дитини в комунальному садку становить близько 15–18 тисяч гривень.
Тому в Коломиї готують програму «Гроші йдуть за дитиною»: спершу визначать економічно обґрунтовану вартість дошкільної освіти, а далі батьки самі обиратимуть заклад — комунальний чи приватний. Комунальні садочки закривати не планують, їх у громаді близько 20 разом із сільськими. Натомість вільні приміщення хочуть передавати приватним надавачам послуг.
«Майно громади залишиться безкоштовним для користування, ми забезпечуватимемо тепло та електроенергію, а конкуренція дозволить підвищити якість», — пояснив мер.
Схожий підхід місто застосовує і в комунальних послугах: харчування у школах і садках та прання білизни закуповують як готову послугу через конкурс. Так само свого часу вчинили з вивезенням сміття — у 2021 році громаду поділили на п'ять лотів, і на ринок зайшли три компанії. Цього року п'ятирічні договори завершилися, тож оголосили новий конкурс, на кожен лот було близько шести учасників.
«У результаті на жодному з них тариф не зріс. Навпаки, для споживачів ціна стала нижчою, а якість послуг має залишитися щонайменше такою ж», — розповів Станіславський.
Демографічні зміни, на його думку, змушують громади переглядати підходи до організації життя та ефективніше використовувати людський потенціал. «Ми часто забуваємо, що в освіті найважливіша не система й не посади, а дитина», — зазначив мер.
Він переконаний, що Україні потрібно підвищувати продуктивність у всіх сферах — від освіти й комунальних послуг до економіки та державного управління. «Ми маємо змінитися і стати в рази ефективнішими. Якщо говорити мовою підприємців — потрібно підвищувати продуктивність праці в усьому, чим ми займаємося», — сказав він.
Змін, на думку мера, потребує і сам спосіб мислення. Він наводить приклади з житлом, сільським господарством і транспортом: великі приватні будинки часто стають непотрібними, коли діти виростають і виїжджають; в аграрній сфері варто визначити, де Україна конкурує масштабом, а де — якістю та продукцією з доданою вартістю; чіткий громадський транспорт може спонукати людей відмовлятися від власних авто й економити.
Окремо Станіславський наголошує, що стратегічне планування розвитку Коломиї має виходити за межі самої громади. «Поки що мені бракує більшої співпраці між громадами, обласною радою, обласною адміністрацією та центральною владою саме в такому стратегічному плануванні», — зазначив він.
Серед позитивних змін останніх років мер називає цифровізацію — застосунок «Дія» та електронний документообіг, який використовують і в Коломийській міській раді. Утім, на його думку, країні варто розвиватися ще швидше.
«Для мене перше завдання — щоб у громаді були люди. А вже далі потрібно відповідати на запитання: що необхідно людям для життя? Робочі місця, якісні послуги, комфортне середовище — і поступово вибудовувати всю систему», — підсумував міський голова.
На запитання, чи не призведе постійне прагнення до ефективності до виснаження суспільства, Станіславський відповів, що українці ще мають значний потенціал для зростання продуктивності. Найкраще це, за його словами, демонструють українські військові, які змушені адаптуватися до нових технологій на полі бою.
Читайте також
Ще в розділі «Громада»
- Стефанчук очолив антирейтинг депутатів, які шкодять довкіллю
- У Заболотові зіткнулися Toyota та Volkswagen: троє постраждалих
- Франківська клініка досліджує здоров'я містян: як узяти участь
- Старий міст на Пасічну в Івано-Франківську безпечний ще на 10 років — мерія
- В Івано-Франківській громаді 8 вересня попрощаються з військовим Євгенієм Нікітіним







