Історія 26-річного "Танцюриста": від С-300 до дронів на передовій

12 серпня 2026, 12:08 ·462 слівредакція

26-річний військовослужбовець із позивним "Танцюрист" пройшов шлях від обслуговування радянських зенітних комплексів до керування безпілотниками на лінії фронту. Його історія — про технологічну трансформацію українського війська та особистий вибір залишитися там, де найважче.

У перші дні повномасштабного вторгнення Федір, колишній будівельник, ніс бойове чергування у складі Зенітної ракетної Львівської бригади імені Івана Виговського. Тоді йому було 22 роки. Ранок 24 лютого 2022 року він зустрів на позиціях, і слова командира дивізіону Михайла Мироненка "Даємо бій, хлопці, це війна" запам'ятав назавжди.

Як дизеліст комплексу С-300, Федір відповідав за безперебійне живлення пускових установок під час ударів. Навантаження було величезним: інколи за добу дивізіон виконував вісім-десять бойових пусків ракет.

У 2024 році військовослужбовець пройшов навчання на сучасному німецькому зенітному ракетному комплексі IRIS-T SLS. Його завдання полягало в тому, щоб виїхати на позицію, розгорнути установку та перевести її в бойове положення. Перші пуски на західній техніці він пам'ятає до дрібниць: "Три ракети. Три збиті повітряні цілі. Я стояв у снігу, перемішаному з болотом, і зрозумів: я справді корисний своїй Україні".

Прагнення бачити результати своєї роботи привело Федора до Зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України, де він освоїв професію оператора безпілотників. Перші бойові вильоти він виконував на Сумщині. На позиції група заходила в темряві, з вимкненими фарами, під постійні повідомлення про повітряну обстановку в рації.

Саме через камеру дрона Федір уперше побачив російського військового, який ішов окопом. Цей момент і свого першого вирахуваного окупанта він не забуде ніколи. Чітко доповівши командиру, він розпочав свою щоденну бойову роботу.

Оператори безпілотників добре бачать поле бою, але й самі є пріоритетною ціллю для ворога. Головне після вильоту — не привести за собою "хвіст", тобто не дозволити ворожому розвідувальному БПЛА зафіксувати шлях до укриття. Під час одного з виходів російський FPV-дрон виявив їхню групу. Побратим встиг забігти в укриття з криком "FPV!", після чого стався вибух і почався щільний артилерійський обстріл. Федір дістав важку контузію, але після кількох днів у госпіталі повернувся на позиції: "Я рвався назад. Бо це моя війна".

Свій позивний "Танцюрист" чоловік отримав випадково. Побратими помітили, що під час максимальної концентрації біля пульта керування, коли доводиться утримувати зв'язок із власним дроном під дією ворожих глушилок, він підтанцьовує.

Попри завершення терміну ротації та можливість повернутися до зенітної бригади, де він працював з IRIS-T, Федір добровільно залишився на передовій. Після завершення подовженої служби на "нулі" він планує повернутися до своїх зенітників, а після війни — створити сім'ю та повернутися до мирного життя.