Рік «Інсайту» у Франківську: безпечний простір, наліпки та надія на зміни

16 серпня виповнився рік відкриттю в Івано-Франківську ком’юніті-центру громадської організації «Інсайт». За цей час його відвідало близько ста людей. Організація ставить за мету створити безпечний простір для ЛГБТ+ спільноти та їхніх друзів, де можна спілкуватися, відвідувати лекції, арт-заходи чи спікінг-клуби.

За словами координаторки центру Жені Громової, обмежень для відвідувачів немає: прийти можуть усі, хто толерантно ставиться до представників спільноти. Часто гості самі пропонують формати зустрічей. Окрім дозвілля, організація допомагає з психологічною та юридичною підтримкою — заявку можна заповнити онлайн, оскільки фізично фахівці перебувають у Києві.

Найактивніше центр відвідують внутрішньо переміщені особи. Женя припускає, що переселенцям бракує комунікації, тоді як місцеві мешканці часто вже мають усталене коло спілкування.

Інциденти з недоброзичливцями траплялися від самого початку. При відкритті до офісу приходили агресивно налаштовані молоді люди, які, як з’ясувалося пізніше, були представниками ГО «Тризуб». Вони намагалися потрапити всередину, аргументуючи це захистом релігійних прав. Із січня на вікнах почали з’являтися гомофобні наліпки — загалом близько семи разів. Координаторка щоразу зверталася до поліції, кримінальне провадження відкрите досі, однак, за її словами, руху у справі немає. Перед Великоднем невідомі розмалювали фасад написами, зокрема «Патріархат» та «Тут працюють содоміти». Також під час одного з мітингів у місті постраждали учасниці організації.

Женя Громова порівнює ситуацію з Харковом, звідки вона родом. Вона зазначає, що у Франківську ставлення до ЛГБТ+ спільноти жорсткіше через значний вплив релігії та традиційних уявлень про сім’ю. Додає напруги й публічна позиція міського голови, яка, на думку координаторки, посилює впевненість людей у правильності гомофобних настроїв.

Відповідаючи на питання, чи гомофобне місто, Женя каже: «На жаль, думаю, більше так, ніж ні». Вона звертає увагу, що серед тих, хто приходив під офіс із негативом, було чимало молоді. Водночас в особистому спілкуванні радикального несприйняття вона майже не зустрічала, хоча визнає, що її оточення — специфічне.

Просвітницькі лекції для широкої аудиторії організація поки не планує. Женя вважає, що роль просвітництва можуть виконувати кіно та масова культура, які показують ЛГБТ+ людей звичайними. Вона також спростовує міфи про «пропаганду» та розбещення дітей, наголошуючи, що сексуальна орієнтація не формується під впливом зовнішніх чинників.

На питання про можливість прайду у Франківську координаторка відповідає, що найближчим часом його не планують. Якщо ж такий захід колись відбудеться, він, імовірно, проходитиме з охороною та огорожею, як у Львові. «Це така трохи „свобода за парканом“, але треба з чогось починати», — додає вона.