Франківці згадують Віктора Анушкевичуса: людяність, ЦНАП і любов до міста

Віктор Анушкевичус помер 15 вересня. Він був депутатом Івано-Франківської міської ради з 2002 року, а у 2006-му його обрали міським головою. На цій посаді він працював дві каденції — до 2015 року.

Михайло Верес познайомився з Анушкевичусом ще у 2002 році, коли обоє були депутатами міськради, а згодом працював у його команді. За його словами, роки керівництва Анушкевичуса припали на Революцію Гідності та початок російської війни проти України. «Він любив Івано-Франківськ, жив ним. Казав, що кращого міста у світі немає. Любив Україну. Любив своїх рідних», — написав Верес.

Він додає, що під час останніх зустрічей Анушкевичус багато говорив про родину — маму, дружину Лідію, синів, невісток та онуків. Запам'яталася Вересу й фраза, з якої колишній мер починав їхні зустрічі: «Коли ми зустрічалися, Віктор завжди казав: “Вітаю, друже”. Сьогодні кажу я: “Прощай, друже”».

Колишній депутат міської ради Андріан Волгін згадує насамперед підхід Анушкевичуса до управління містом і створення муніципальних інституцій. За його словами, саме за тієї каденції у Франківську запрацював один із перших в Україні Центрів надання адміністративних послуг, а одного з працівників відправляли до Литви переймати досвід. Волгін також виділив проєкт «Молодь і влада», який давав молодим людям можливість стажуватися у структурах міського самоврядування. Він назвав Анушкевичуса «людиною іншої епохи міського управління», яка «думала про інституції та інтереси міста», і зауважив, що попри протистояння мера та політичної більшості у міськраді зберігався баланс між різними силами.

Про «Молодь і влада» згадує й Ірина Рабарська, яка працювала в команді Анушкевичуса. За її словами, за підтримки тодішнього мера Молодіжний міськвиконком реалізував низку ініціатив, а чимало молодих людей завдяки проєкту отримали перший професійний досвід у підрозділах міськвиконкому. «Але найбільше запам'ятаються його людяність, принциповість і щире бажання зробити Івано-Франківськ найкращим», — написала вона.

Ростислав Шпук згадав епізод 2021 року, коли точилися дискусії про можливу забудову площі Івана Франка. За його словами, Анушкевичус долучився до одного з протестів проти забудови та приніс проєкт, який демонстрував наміри звести ще один готель поруч із пам'ятником Іванові Франку. «Деколи історичні вчинки залишаються невидимими», — зауважив Шпук.

Директор департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Михайло Смушак згадує Анушкевичуса не лише як колишнього міського голову. Їхня остання зустріч відбулася на Молитовному сніданку, де, за словами Смушака, затятий рибалка Анушкевичус показував йому свій черговий трофей — упійману щуку. «Розповідав про допомогу ЗСУ, про сім'ю, про плани…» — написав Смушак.

Ще один напрям, який згадують після смерті Анушкевичуса, — міжнародні зв'язки Івано-Франківська. Асоціація міст України зазначає, що саме під час його керівництва місто почало активно розвивати міжнародну співпрацю та отримало нових партнерів за кордоном. За розвиток цих зв'язків Анушкевичуса відзначали державними нагородами Литви та Польщі.

Дружина Віктора Анушкевичуса Лідія повідомила, що його прощальними словами були: