У Франківську шукають гранти на відновлення історичних будівель

У Палаці Потоцьких 10 вересня відбувся Форум зі збереження спадщини, приурочений до Днів європейської спадщини. До розмови долучилися архітектори, історики, дослідники та реставратори. Ішлося не лише про цінність старовинних споруд, а й про те, як їх уберегти за умов, коли грошей на повноцінне відновлення бракує.

Міський голова Руслан Марцінків назвав грантові програми Європейського Союзу однією з головних можливостей для громади. «Зараз найбільші можливості, які ми можемо використовувати, — це гранти Європейського Союзу. Тому ми говоримо про те, що сьогодні європейська спадщина потребує допомоги саме наших європейських друзів, за що ми їм дуже дякуємо», — сказав він. За словами очільника міста, Франківськ також бере участь у співфінансуванні: у проєкті оновлення підземелля Ратуші частка міста становила 10%.

Окрему увагу на форумі приділили майбутньому Палацу Потоцьких. Марцінків повідомив, що вже виготовлено проєктно-кошторисну документацію для двох проєктів. «Ми хочемо поступово, крок за кроком цю територію, ці будівлі наповнювати змістом. Є два проєкти, на які ми сьогодні маємо проєктно-кошторисну документацію: на реконструкцію як другого поверху цієї будівлі, так і окремо стоячого приміщення», — розповів міський голова. Наступний крок — знайти ресурси для втілення цих задумів. Водночас, наголосив він, важливо не зашкодити історичному середовищу та концепції розвитку міста.

Прикладом залучення міжнародних коштів уже стало оновлення підземелля Ратуші. Керівник управління економічного та інтеграційного розвитку Ігор Попадюк зазначив, що загальна вартість проєкту «Тематичний маршрут замками 2» — 170 тисяч євро. Чимало з цих коштів спрямували на обладнання підземелля: сцену, звук та освітлення. 9 вересня тут уперше відбулася театральна подія — Франківський драмтеатр показав «HAMLET». Надалі вистави у підземеллі планують проводити регулярно.

Директор КП «Простір інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар зауважив, що навіть під час війни роботу з історичними об'єктами не можна відкладати повністю, і це не обов'язково дорогі реставрації. «Навіть в той час, коли ми не можемо робити якісь масштабні речі, дослідження не можна припиняти, консервацію не можна припиняти і документування не можна припиняти», — пояснив він. Серед доступних напрямів — цифровізація пам'яток, тобто детальна фіксація їхнього теперішнього стану, яку згодом зможуть використовувати дослідники й реставратори. Для об'єктів, що продовжують руйнуватися, важливими залишаються консервація та протиаварійні роботи.

Частину форуму присвятили замкам і оборонній архітектурі Прикарпаття. Інавгураційну доповідь виголосив кандидат історичних наук, кастеолог Зеновій Федунків. Він представив результати багаторічних досліджень оборонної спадщини Галицької землі та запропонував п'ять послідовних етапів роботи з такими об'єктами: виявлення і фіксацію, комплексне дослідження, аналіз та оцінку, збереження й інтерпретацію, а вже потім — туристичну актуалізацію. Тобто перед тим, як перетворювати руїни замку на туристичну локацію, науковці мають з'ясувати, що саме там існувало, опрацювати історичні та картографічні джерела, зафіксувати залишки й визначити, як їх зберегти.

Отже, Франківськ рухається двома паралельними шляхами: шукає зовнішнє фінансування для великих проєктів і водночас не відкладає доступні кроки — дослідження, консервацію та документування пам'яток.