У Франківську відкрили виставку про військових 82 ОДШБр

31 липня в Івано-Франківську відбулося відкриття фотовиставки «Ненароджені для війни». На 250 стендах представлені фото та біографії військовослужбовців 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади, які перебувають у полоні, зникли безвісти або загинули.

Ініціаторка заходу, співкоординаторка об'єднання родин «Завжди перша 82 ОДШБр» Світлана Шуст розповіла, що Франківськ став третім містом, де презентують виставку. Раніше її бачили мешканці Луцька та Львова. За її словами, акція покликана нагадати суспільству та державним структурам про необхідність активніше займатися пошуком зниклих і поверненням полонених.

«Ми хочемо, щоб нас чули, бачили і допомагали повертати наших хлопців додому: чи він у полоні, чи безвісти зниклий, чи загинув. З десантниками взагалі дуже погано обходяться в полоні й дуже мало їх обмінюють. Конкретно про нашу бригаду можу сказати, що майже при кожному обміні хтось повертається, але це все одно надзвичайно малий відсоток», — зазначила Світлана Шуст.

Особисто для неї ця тема болюча: брат зник безвісти у жовтні 2023 року на Запорізькому напрямку. Лише у травні 2025 року його тіло вдалося репатріювати. Жінка каже, що пережити невідомість і втрату допомогло спілкування з родинами інших військових. «Це моя велика підтримка, тому що ми розуміємо і розділяємо біль одне одного», — ділиться вона.

Серед відвідувачів виставки була волонтерка Світлана Казьмірук, мати загиблого бійця бригади Вадима Казьмірука. Вона розповіла, що син пішов до війська добровольцем у 2022 році, хоча мав бронювання. «Обидва сини і мій чоловік мали бронювання, бо працювали мостовиками. Могли не йти, але в лютому ми четверо прийшли до військкомату з рюкзаками. Мене і Вадима не взяли, оскільки в нього — дружина і двоє дітей. Але Вадим не міг змиритися, що брат і тато — на фронті, а він — тут. Він подзвонив на роботу і сказав, щоб з нього зняли "бронь"», — пригадує жінка.

У серпні 2023 року Вадим зник безвісти біля села Вербове на Запоріжжі. Два роки родина сподівалася, що він у полоні. У березні 2025 року загибель підтвердила ДНК-експертиза. «Мені подзвонили, сказали, що в одному з мішків знайшли жетон мого сина. Тіло було невпізнаване. Я відкидала цю думку, мовляв, він міг просто загубити свій жетон. Я не хотіла вірити, та все ж таки він загинув», — розповіла Світлана Казьмірук.

Тіло бійця вдалося повернути лише через вісім місяців після звістки про збіг ДНК. «Я збирала його по частинах. Одна частина тіла була в Харкові, а друга — у Кривому Розі. Емоційно це було дуже важко, але ми змогли гідно його поховати. Я вдячна Богу, що маю місце, куди можу приїжджати, щоб бодай так побути поруч із сином», — каже мати загиблого.

Наступними містами, де покажуть виставку, стануть Хмельницький та Вінниця.