Дністер на Прикарпатті обмілів до рекордного рівня: як це впливає на громади

Найбільше маловоддя відчули мешканці Олешанської громади, через яку Дністер протікає на відстані близько 55 кілометрів. За словами сільського голови Богдана Двояка, рівень підземних вод, з яких бере воду більшість жителів, впав майже на два метри.

Ситуацію з водою в селі Долина описує місцевий житель Михайло Бринський. Чоловік каже, що за понад 50 років не бачив такого падіння рівня річки.

«За цей рік вода вже відступила від пагорба, і все заростає травою», — розповідає він.

За словами Михайла Бринського, вулиця Січових стрільців завдовжки 4,5 кілометра пролягає вздовж Дністра, і вода в місцевих криницях тримається на рівні річки. Коли вода у Дністрі падає, так само знижується вона і в колодязях.

Мешканка села Марія Роговик каже, що вода в її криниці почала зникати від середини літа. Раніше рівень сягав близько півтора метра.

«Ми дуже економимо воду. Наприклад, якщо треба попрати, машинка працювати не буде. Тому треба носити воду з ріки і прати. Тримаємо воду тільки для приготування їжі, щоб щось помити», — ділиться жінка.

Староста села Марія Бортник зазначає, що в Долині є три громадські криниці, але вода почала міліти і в них. До цього року проблем із водопостачанням не було.

«Дністер так не мілів, і криниці не міліли. А цьогоріч посуха далася взнаки. Дощів випало мало. Дністер живиться від маленьких річок, від маленьких потічків, а вони також обміліли, попересихало багато джерел», — пояснює вона.

Голова Олешанської громади Богдан Двояк зазначає, що частину сіл уже забезпечили централізованим водопостачанням: Олешу — ще 2011 року, а також Озеряни, Підвербці, Петрів і Сокирчин. Загалом половина сіл громади має централізовану воду, решта користується криницями.

Начальниця відділу гідрометзабезпечення Івано-Франківського обласного центру гідрометеорології Тетяна Атаманюк наголошує, що обміління річок — це наслідок тривалої кліматичної тенденції останніх п'яти років, а не одного сухого літа. За її даними, низьку водність мають і притоки Дністра: Луква — 1% від норми, Ворона — 9%, Бистриця Солотвинська — 14%, Лімниця та Сукель — 18%. Повністю пересохла річка Стебник.

«Маловоддя почалося не сьогодні і не вчора. Малосніжні зими, доволі серйозний дефіцит опадів у весняно-літні та осінні періоди», — каже фахівчиня.

Вона додає, що короткочасні літні зливи проблему не розв'яжуть, адже через пересушений ґрунт вода швидко стікає, а рівень піднімається лише тимчасово. Для відновлення потрібні тривалі рясні дощі, які наповнять підземні горизонти.

Спостережник гідрологічного поста у Галичі Володимир Микула зазначає, що раніше найнижчий рівень Дністра фіксували у 2004–2005 роках — 84–86 сантиметрів. Нинішні 74 сантиметри перевищують ці межі.

«Вважайте, що це вже переходить ті межі, які в нас були раніше зафіксовані, а до цього ми не готові, чесно кажучи», — говорить він.

За словами Тетяни Атаманюк, востаннє подібну посуху на Прикарпатті фіксували у 1954 та 1956 роках.

Начальник наукового відділу Галицького національного природного парку Василь Маланюк радить відмовитися від будівництва гребель та мінігідроелектростанцій, як це роблять у Західній Європі, а на випрямлених річках створювати штучні заплави та меандри. Також він рекомендує припинити розорювання заплав, зменшити вирубку лісів і збільшити кількість зелених насаджень.

Тож для відновлення водного балансу регіону потрібні системні дії — як на рівні державних програм, так і на рівні місцевих громад.