Чому влітку частіше турбують ноги: поради судинного хірурга

Більшість людей сприймає вечірню втому в ногах як норму, особливо влітку. Однак, за словами судинного хірурга клініки «Мед-Атлант», професора Івана Гудза, це може бути раннім проявом хронічних захворювань вен (ХЗВ). Медики навіть ввели окремий термін для таких станів — «венозні симптоми», коли видимих варикозних вен ще немає, але дискомфорт уже є.

До таких симптомів належать: відчуття «неспокійних ніг» увечері, біль, важкість, свербіж чи печіння, набряки, нічні судоми, відчуття пульсації. Вони посилюються після тривалого перебування на ногах або в сидячому положенні, у спеку, перед критичними днями у жінок чи після гарячої ванни. Після нічного відпочинку всі ці відчуття зазвичай зникають, тому багато хто не звертає на них уваги.

Світові дослідження, зокрема масштабна програма VEIN CONSULT PROGRAM, показали: понад 50% людей мають венозні симптоми без видимих змін вен. Причому в спекотніших регіонах скарги трапляються частіше. Показове опитування, яке провів професор Гудз серед студентів-медиків, засвідчило: у травні 83% майбутніх лікарів відчували дискомфорт у ногах наприкінці дня, але лише у 5% були видимі зміни поверхневих вен.

Хронічні захворювання вен — це не лише варикоз. До них належать набряки, біль у кінцівках, хронічна венозна недостатність, яка може призводити до зміни кольору шкіри та утворення виразок. Навіть без видимого варикозу в дрібних венах виникає венозна гіпертензія — підвищений тиск, який неможливо виявити звичайним УЗД. Це провокує запальні процеси у венозній стінці, підвищену проникність (звідси набряки) та подразнення нервових рецепторів (звідси біль і судоми).

Головна небезпека ХЗВ — у поступовому прогресуванні. Без лікування стан неминуче погіршується: від початкових скарг (стадія C0) до появи судинних зірочок (C1), варикозних вен (C2), потемніння шкіри (C4) і, зрештою, венозної виразки (C6). Можливі й небезпечні для життя ускладнення, як-от кровотеча з варикозної вени.

Хто в групі ризику? Найчастіше ХЗВ розвиваються через спадкову схильність (зазвичай передається від матері до дочки), у жінок, з віком, під час вагітності чи прийому гормональних препаратів. Також впливає спосіб життя: сидяча чи стояча робота, малорухливість. Навіть харчування має значення — їжа, бідна на клітковину, сприяє газоутворенню, що підвищує тиск у венах черевної порожнини та ніг.

Що робити? Насамперед — звернутися до судинного хірурга та зробити ультразвукове обстеження вен нижніх кінцівок. Це «золотий стандарт» діагностики. Якщо виявлять неспроможність клапанів і венозні рефлюкси, може знадобитися оперативне втручання. Сучасні малоінвазивні методи (лазерна абляція, механосклеротерапія, склеротерапія піною) дозволяють вирішити проблему за 30-40 хвилин без розрізів і швів — лише через проколи. Пацієнти можуть самостійно йти додому вже за 15-20 хвилин після процедури.

Якщо серйозних порушень немає, лікарі рекомендують скоригувати спосіб життя, приймати флеботропні препарати (зокрема, мікронізовану очищену фракцію флавоноїдів — Детралекс) та носити компресійні гольфи першого класу компресії. Їх варто одягати зранку, особливо за сидячої чи стоячої роботи. Гольфи мають бути чітко підібрані за розміром у спеціалізованих магазинах.

Важливо пам’ятати: венозні мазі та гелі дають лише тимчасове полегшення, не впливаючи на глибинний кровотік. Тож якщо втома в ногах стає регулярною — не відкладайте візит до флеболога. Своєчасна діагностика допоможе зупинити прогресування хвороби та уникнути серйозних наслідків.