Н Новини24 IFІвано-Франківськ та Прикарпаття

Від 60 до 212 днів на нулі: як бійці 102 бригади ТрО трималися та про що мріяли

·377 слівредакція
Від 60 до 212 днів на нулі: як бійці 102 бригади ТрО трималися та про що мріяли

Військові 102 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ розповіли, як їм вдавалося витримувати тривалі ротації на передових позиціях. Дехто провів на «нулі» понад пів року, а двоє бійців — 212 днів.

У 102 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ розповіли, що захід на позиції та вихід із них потребують ретельного планування. Термін перебування на передовій залежить від багатьох чинників, зокрема погоди та активності російських військ. Щоб уникнути зайвого ризику для бійців, іноді доводиться чекати безпечного моменту для ротації тижнями або навіть місяцями.

Саме тому окремі захисники бригади провели на позиціях від двох до семи місяців. Найдовше — 212 днів — на «нулі» перебували бійці з позивними «Демон» та «Пікассо». «Я тримався заради своєї сім’ї. А ще заради Пікассо — я не міг залишити побратима самого!» — розповів «Демон». Для «Пікассо» головною мотивацією також були близькі: «Мені допомагала думка про рідних. Думка про те, що варто вижити, аби їх побачити».

По 126 днів на передових позиціях провели бійці з позивними «Джокер», «Чран» та «Говерла». «Джокер» зізнався, що думав про дім і сім’ю, а особливо — про чотирирічного сина, який мріє стати військовим, як тато. «Чран» розповів, що триматися допомагали гумор побратимів та підтримка колективу, а ще — просте бажання: «Як тільки вийшов з позиції, одразу випив пляшечку Coca-Cola!». Для «Говерли» способом відволіктися стала медитація та мрії про майбутнє після війни, зокрема про подорож із дружиною на фестиваль Burning Man у США.

Ще троє військових — «Хрущ», «Поляк» та «Ребро» — провели на позиціях по 60 днів. «Хрущ» розповів, що рятувався фільмами та книгою з кулінарії, яку знайшов просто на позиції, і навіть запам’ятав із неї кілька рецептів салатів. «Поляк» думав про дружину та сина, а у вільний час читав знайдені детективи. «Ребро» ж мріяв про найпростіше: «Думки про родину. І про морозиво! Спека була страшенна, так хотілося холодного морозива».

У бригаді зазначають: під постійними обстрілами звичне життя для військових фактично звужується до позиції. Тому вистояти допомагають не лише великі мрії про повернення додому, а й буденні речі — книги, жарти побратимів, улюблені напої чи думки про те, що зробиш після виходу.

Читайте також