Коли вам загрожує нервовий зрив: перелік тривожних дзвіночків

1. Ви фантазуєте про втечу
У всіх нас “вбудована” еластичність психіки, котра допомагає нам переживати травми або період тривоги та депресії. Фантазії про втечу – робота цієї “системи захисту”. Лімбічна система мозку відчуває, що нинішня ситуація являє собою загрозу для вашого благополуччя, і надсилає сигнал тікати.

2. Ви не скидаєте обертів
Тривожність має накопичувальний ефект, як вода, що крапає в склянку – якщо ви регулярно її не виливатимете, то склянка переповниться. Тож дуже важливо щодня знаходити час для того, щоби розслабитися та відпочити. Сайт vk.com
3. Вам важко дається прийняття рішень
Коли вам стає важко приймати рішення, навіть найдрібніші, наприклад, що з’їсти на сніданок – це одна з ранніх ознак негараздів із психічним здоров’ям. Укупі з погіршенням концентрації це часто є симптомом надлишку кортизолу.

4. Ви шукаєте усамітнення
Коли ваш мозок перевантажений, то ви інстинктивно намагаєтеся мінімізувати зовнішню стимуляцію, тобто відокремитися від усіх. Але насправді брак соціальної підтримки може призвести до відчуття ізольованості й самотності, поглибити тривожність та депресію.

5. Вам не спиться
Порушення сну – це класичний симптом депресії та тривожності, причому симптом дуже “токсичний”. Поки ви спите, організм метаболізує гормони стресу, отже, якщо ви не висипаєтеся як слід, не відбувається щоденного “скидання до нуля” рівня стресу.

6. У вас бувають панічні атаки
Це коли зненацька вас охоплює відчуття небезпеки та жаху. Один раз таке переживши, ви боїтеся повторення, і саме це тривожне чекання шкодить психічному здоров’ю більше, ніж самі атаки.

7. Ви влаштовуєте “самосаботаж”
Ви усвідомлюєте, що цукор організмові не на користь, а надто часте вживання алкоголю лише збільшує ризик тривожності та депресії, але все одно компульсивно втішаєтеся і тим, і іншим.

8. Ви відчуваєте, ніби втрачаєте себе
“Старайся, і вийде добре” – це установка, яку ми засвоїли з дитинства, це те, за що хвалимо ми себе, і за що нас хвалить оточення. Тому ситуації, де, скільки б ми не старалися, добре не виходить, даються нам так важко. Навіть якщо ми усвідомлюємо, що нашої провини тут нема, на рівні емоцій ми відчуваємо поразку.

   

Залишити коментар

Кометарі