Що стоїть за поїздкою Савченко в Донецьк

Друга за останні півроку поїздка Надії Савченко на окуповані території трималася під найсуворішим секретом. Напередодні ні сама депутат, ні її помічники не обмовилися ні півсловом про підготовлюваний візит.

Мовчали і спецслужби України. Але враховуючи той факт, що по той бік лінії розмежування Надію Савченко супроводжувала “омбудсмен” “ДНР” і з десяток телекамер “ДНР” і РФ, стає зрозуміло, що візит готувався заздалегідь, передає news24.

Навіщо нардеп їздила в зону АТО?

За словами народного депутата, єдина мета її поїздки – гуманітарна: проінспектувати умови утримання українських полонених, передати їм посилки від рідних і продовжити переговори про їх звільнення. Начебто благородна мета. Але тоді чому українське суспільство і політикум вибухнули критикою?

Якщо проаналізувати коментарі користувачів соцмереж, то можна зробити висновок, що в Україні побоюються, що Савченко затіяла якусь свою гру і ця гра вилізе боком нашій країні.

Савченко на цю поїздку ніхто не уповноважував, ніяких директив щодо потенційних переговорів з представниками ОРДЛО не давав. Тобто можливий ризик, що колишня соратниця Юлії Тимошенко, яку по той бік лінії розмежування звели в ранг чи не найвпливовіших і розсудливих політиків України, могла озвучити якісь заяви, які в майбутньому застопорять “мінський процес” по звільненню полонених. Частково ці підозри підтвердилися. Як повідомили “окупаційні” ЗМІ, перебуваючи в Макіївській колонії, Савченко нібито пропонувала якісь свої умови обміну полоненими. Але до неї не прислухалися. Ватажки “ДНР” заявили, що вони згодні на обмін лише по “мінській формулі” – “всіх на всіх”. Крапка.

У “мінськом процесі” Савченко не проти б брати участь, але її ніхто не включає до складу переговорної групи.

Чого домоглася своїм візитом?

Результати поїздки досить спірні. Надія Савченко заявила, що один з головних плюсів її вчинку полягає в тому, що вона побачила живими і здоровими 32 українців, утримуваних в тюрмах Донецька.

“Вдалося побачити наших полонених. Хлопці почуваються добре. Умови звичайні, тюремні. Ставлення до них, кажуть, нормальне. В камері по троє, прогулянка годину на добу, дивитися телевізор виводять, канали переважно російські, з українських ловить “1+1” та “5 канал”. Вірять, що скоро будуть на волі і надії не втрачають!” – написала звіт про поїздку на своїй сторінці у Фейсбуці Савченко, підкресливши, що вони знаходяться практично в “санаторних” умовах.

Парламентарій також оприлюднила список українців, які містяться в Макіївській колонії.

У чому приховані ризики цієї поїздки?

В СБУ візит Савченко на окуповані території прокоментували вельми стримано. Мовляв, депутат не мала права сваволити, але якщо б її поїздка закінчилася хоча б звільненням одного полоненого, то це було б добре.

Практично весь депутатський корпус ополчився на колегу за таку витівку. Парламентарії вважають, що Надію Савченко знову використали втемну.

Ще одна версія – після поїздки Савченко в Донецьк в українському медіапросторі знову спливе тема “секретних” в’язниць СБУ, в яких утримують і мордують полонених з боку ОРДЛО. Почнеться дискусія щодо бездіяльності української влади щодо звільнення полонених.

– Бойовики вже заявили, що хочуть візит в українські в’язниці. Але їх не можна пускати в наші в’язниці. Не пустимо – знову почнеться виття про наявність “секретних” в’язниць СБУ, – міркує народний депутат Вадим Денисенко. – Знову почнеться дискусія, чому Україна не хоче міняти 1000 вбивць на 100 патріотів.

По приїзді з Донецька Надія Савченко написала чергові листи з криком про сприяння президенту Петру Порошенку і лідерам “нормандської четвірки”.

КОМПЕТЕНТНО

Чи є кримінал в її діях?

Іван ЛІБЕРМАН, адвокат:

– За чинним законодавством окуповані території Донбасу – це частина України. А Конституція гарантує вільне переміщення. Тобто за фактом самого в’їзду/виїзду Савченко або будь-якого іншого народного депутата на окуповану територію не можна нічого інкримінувати. Інша справа, якщо спецслужби України встановлять, що Савченко вела там якусь протизаконну діяльність. Наприклад, своїми діями представляла загрозу інформаційній безпеці України – тоді це стаття 111 КК “Державна зрада”. Або ж, припустимо, підбурювала бойовиків “ДНР”, українських військових до якихось підривним діям – тоді світить стаття 109 КК “Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади”.

Джерело Ukr.Media.

   

Залишити коментар

Кометарі