7 лютого – пам’ять святителя Григорія Богослова

Майбутній святитель народився близько 329 року в родині єпископа Назианза Григорія. Юнак навчався в Кесарії Каппадокійській, відвідав Олександрію, а в 350 році почав навчання в Афінській Академії. Там він подружився з Василем Великим. Після закінчення навчання Григорій викладає в Афінах риторику, повернувшись додому тільки в 358 році. Після цього молодий чоловік їде разом з Василем додому, де продовжує вивчення богослов’я разом з аскетичною практикою. У 361 році він повернувся в Назианз, де був висвячений батьком у пресвітери, хоча скоро знову пошав шукати, так як обтяжувався світським життям. У кінці 363 року святитель повертається до батька і допомагає йому в управлінні єпархією. У 372 році, за наполяганням Василя Великого він стає єпископом Сасім, але в містечку він пробув недовго, так як воно уявляло із себе жалюгідне видовище. Прохання старого батька змусили його знову повернуться в Назианз і допомагати в управлінні громадою до самої його смерті у 374 році. 379 рік приніс святителю звістку про смерть Василя і запрошення від нового імператора Феодосія зайняти кафедру Константинополя. Архієпископ Григорій брав участь у Другому Вселенському Соборі. Він помер 25 січня 389 року в Назианзе. Твори його складаються з 243 листів, 507 віршів і 45 промов.

Григо́рій (грец. Γρηγόριος, що походить від грец. γήγοροςгегорос що значить уважний, зосереджений, зібраний) — популярне ім’я, яке походить із грецької мови.

 

   

Залишити коментар

Кометарі