Олександр Данченко: «З технейтральністю в Україні буде і 4G, і 5G»

Глава комітету Верховної ради з питань інформатизації та зв’язку – про лютневий ІТ-день у парламенті.

На початку лютого – 7 або 9 числа – у Верховній раді відбудеться ІТ-день – присвячений прийняттю законопроектів в сфері інформатизації та зв’язку. На голосування будуть виставлені кілька важливих для телеком-галузі законопроектів, що стосуються кібербезпеки, інфраструктури, майбутнього розвитку в Україні 4G, хмарних технологій і так далі. Ініціатором проведення цього заходу став голова парламентського комітету з питань інформатизації та зв’язку, депутат від партії «Самопоміч» Олександр Данченко.

З 2005 по 2014 рік Данченко був головою однієї з великих телекомкомпаній – «Датагруп». З поста гендиректора цієї компанії він пройшов до парламенту.Сайт forbes.

В інтерв’ю Forbes Олександр Данченко розповів про основні законопроекти, які будуть розглядатися у парламенті 9 лютого і вплинуть на всю українську телеком-галузь. Також ми обговорили важливі для галузі питання дерегуляції, боротьби з рефайлом і впливу політики Дональда Трампа на ІТ-ринок.

– Однією з актуальних проблем телекому лишається рефайл. Що зараз робиться для вирішення проблеми рефайлу з боку держави?

– З цим явищем повинні боротися самі оператори, вірніше, їм не слід його допускати. Згідно закону «Про телекомунікації», оператор зобов’язаний надавати абоненту якісну послугу, це стосується і коректного відображення номеру вхідного виклику. Тож рефайл – це перш за все порушення з боку операторів.

Не є таємницею те, що самі оператори з метою зменшення витрат вдаються до співпраці з безвідповідальними постачальниками послуг з міжнародної термінації трафіка.

– Який у вас оператор?

– Ви знаєте (сміється), який в мене оператор (Олександр Данченко є клієнтом «Київстар». – Forbes). Але ситуація з рефайлом повсякчас виникає у мого оточення, яке користується послугами всіх без виключення операторів зв’язку. Найобурливіше те, що у більшості випадків маршрутизація йде через Росію, а це вже питання безпеки, і не лише особистої, але й державної.

Енергетичне лобі, кінцеві бенефіціари якого пов’язані з Росією, не просто так не дають будувати оптичні лінії зв’язку. Росія зацікавлена, щоб не було інформації, щоб не було телебачення там, де потрібно

На мій погляд, питання боротьби з рефайлом лежить виключно у площині відповідальності операторів. Проте ми у комітеті створюємо робочу групу по підсиленню законодавчої боротьби з рефайлом.

– Оператори кажуть, що проблема рефайлу – державна. Адже багато людей, яким держава надала повноваження – різні генерали СБУ, поліції тощо – «кришуть» чи є прямими власниками цих фірмочок, які квітнуть на рефайлі, маючи реєстрацію у офшорах, а фактично будучи у Дніпрі чи Харкові. І ніхто цих людей у погонах не чіпає.

– Це раніше рефайл був одним із типів «бізнесу» у силових структурах. Коли я керував великою телеком-компанією («Датагруп». – Forbes), років 10 тому надходили пропозиції щодо організації рефайлу від різних силових структур. І надходили вони у доволі грубій формі.

– Що відбувається із законом «Про доступ до інфраструктури»?

– Сьогодні це законопроект №1. Навіть 4G на другому місці. Комітет рекомендував його розгляд у другому читанні в грудні минулого року. В мене склалося враження, що до того моменту, коли законопроект було прийнято у першому читанні, учасники ринку взагалі не вірили, що він дійде до розгляду в сесійній залі.

Справа в тому, що перш ніж зареєструвати законопроект, я відправляю його на розгляд та доопрацювання галузі, у цьому моя принципова позиція. Законопроект начебто всіма зацікавленими був доопрацьований, прийнятий у першому читанні, і тут ми отримуємо понад 400 правок від операторів, які у більшості своїй дублюють одна одну. А ми, у Комітеті, повинні кожну розглянути, обговорити, прийняти або аргументовано відхилити. Це колосальні витрати часу.

Однак, врешті-решт ми побороли всі перепони, на початку лютого відбудеться другий ІКТ-день у ВРУ, і законопроект «Про доступ до інфраструктури» є одним із першочергових.

– Які основні сили впливають на те, що відбувається із цим документом?

– Це енергетичне лоббі, кінцеві бенефіціари якого пов’язані з Росією. І не просто так вони не дають будувати оптичні лінії зв’язку. Росія зацікавлена, щоб не було інформації, щоб не було телебачення там, де потрібно, тощо. І всі, хто не підтримають цей законопроект, підтримують гібридну війну проти України.

Далі, є нерадиві представники місцевої влади, які на цьому зараз заробляють. І повірте, це більше коштів, ніж у рефайлі. А закон вбиває цю корупцію, бо встановлює єдині правила гри. Це невигідно корумпованим ЖКХ та мерам, які зараз мають усе, що завгодно, та не сплачують багато за що.

Олександр Данченко: «З технейтральністю в Україні буде і 4G, і 5G»

Фото Максим Люков для Forbes Україна

– Що головне буде відбуватися під час другого ІТ-дня у Раді?

– Головною проблемою може стати відвідування депутатів. Але ми будемо проситиІТ-громадськість по всій країні тиснути на депутатів, щоб вони прийшли на ІТ-день до зали та проголосували (за даними Forbes, ТПУ та ІнаУ вже запропонували відключити інтернет для депутатів, які проігнорують ІТ-день).

Друге – розгляд важливих законопроектів. До другого читання ми будемо подавати, крім законопроекту «Про доступ до інфраструктури», документ «Про електронні довірчі послуги», який покладе початок нової економіки, нових малих бізнесів. У нас близько 40 млн працюючих GSM-карток, та близько 35 млн пластикових банківських карток. Цей закон відкриває для користувачів усіх цих карток електроні сервіси по всій державі. Створення таких сервісів – це робота для ІТ-компаній, софтверних, транскордонна взаємодія по банківським сервісам. До цього документу також надійшло біля 300 правок.

Наступний законопроект – «Про хмарні технології», проти якого бореться п’ята колона корупціонерів. Бо ці люди мають корупційні контракти з державою на розміщення державних ресурсів у дата-центрах, та бояться втратити свої кошти. Їх не цікавить ані безпека держави, ані економія державних коштів.

Далі – законопроект «Про основні засади кібербезпеки», т.д. Усього будемо голосувати вісім законопроектів.

– Ми чули, що цей пакет вже називають «пакет Данченко, який змінить ІТ-галузь». А що буде відбуватися з законодавчим врегулюванням питання 4G? Президент робив заяву, що 4G запуститься з 2018 року. Це реальні плани?

– В комітеті буде розглядатися до першого читання законопроект «Про радіочастотний ресурс», який має відкрити 4G, технологічну нейтральність тощо. Завдання покладено президентом на голову НКРЗІ Олександра Животовського, а я займаюся імплементацією європейського законодавства стосовно цього питання. У відповідності до дорожньої карти ми маємо в першому кварталі 2018 року мати усі можливості для підготовки тендеру на 4G.

Найбільший наш ворог ─ внутрішній: корупція, небажання дивитися ширше і глибше на проблему, застарілі кадри, неефективне фінансування галузі та багато іншого

Нажаль, оскільки законопроект «Про електронні комунікації» не був проголосований у перший ІТ-день, технічно є питання щодо термінів виконання. Я маю надію, що він буде проголосований у першому читанні найближчим часом. Також дуже важливо, щоб була введена технологічна нейтральність, тоді оператори отримають можливість розвивати не лише 4G, але й зв’язок п’ятого покоління.

– Чому так довго вирішується проблема?

– Через відсутність незалежного регулятора. Бо багато років регулятор фінансувався з Кабміну, і мав виконувати всі його побажання. А коли регулятор стане незалежним, ситуація зміниться, бо регулятор буде фінансуватися ринком.

– Проте компанії можуть створити картельній зговір тощо. Що ви думаєте про такий ризик?

– На телеком-ринку це практично неможливо. Наприклад, телеком-компанії досі не можуть домовитися, щоб почати збільшувати АРПУ. Крім того, на ринку є впливові галузеві асоціації – «Телекомпалата», ІнАУ, ТЕЛАС, АПІТУ, «ІТ Україна» – які не допустять будь-якого зговору.

– Що ви вважаєте своїми основними досягненнями у парламенті?

– Те, що ми створили цей Комітет та на його базі об’єднали галузь. Такої консолідованої роботи я ще не пам’ятаю. Вперше вдалося провести парламентські слухання, які побили рекорд по відвідуваності. Увагу до події виявили представники Європарламенту. Рекомендації до цих слухань зараз є настільною книгою для Кабміну по цифровізації та впровадженню цифрової економіки. Тепер питання за Кабміном та політичною волею.

Потім, ми були перші, хто провів тематичні дні у парламенті. Це був ІТ-день. Зараз з нетерпінням очікуємо на другий ІТ-день, 7 або 9 лютого. Тому що  законопроекти, що забезпечують подальший розвиток галузі, повинні розглядатися пакетом.

Конкурс на 3G, бо багато хто кричав, що то їхня заслуга, але за тиждень до конкурсу Животовський, Шимків, я робили усе, щоб конкурс відбувся. А наступного дня робили все, щоб конкурс не відмінили. «Самопоміч» тоді на зустрічі з прем’єр-міністром відстоювала цей конкурс.

– А що зроблено для скорочення кількості ліцензій та лібералізації ринку?

– У законопроекті про електроні комунікації мова якраз йде про дерегуляцію ринку. З усіх ліцензій залишаються лише дві.

Ми вже відмінили багато норм, але по останнім нормативам є проблема з боку погодження в Академії наук. Радіус базових станцій – 15-30 км, для 3G – 5-6 км. Щоб мати те ж саме покриття у 3G, операторам потрібно інвестувати та будувати нові станції. Або – зменшити санітарні норми по потужності випромінювання до європейських норм. Бо у нас ці норми діють ще з часів Союзу. Чим більше потужність станції, тим менша потужність телефону. І навпаки. Це закон фізики. Але академік написав, що змінювати санітарні норми не можна. Це можна читати як: «гроші принесіть». Дуже соромно за такого академіка.

Олександр Данченко: «З технейтральністю в Україні буде і 4G, і 5G»
   

Залишити коментар

Кометарі