Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі

Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»

Міністерство економічного розвитку і торгiвлi 27 січня 2017 року підготувало проектпостанови про користування газорозподільними мережами (ГРМ). А віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон доручив МЕРТ розробити проект постанови, типовий договір оренди і примірний договір експлуатації газорозподільних систем.Сайт forbes.

Газорозподільні мережі, що з’єднують магістральні газопроводи з будинками українців, переважно належать державі, але використовуються газорозподільними підприємствами (нащадками «облгазів»). Останні, в свою чергу, здебільшого перебувають у власності структур олігарха Дмитра Фірташа. Причому, бюджет від їх експлуатації не отримує нічого.

Боротьбу з цією ситуацією почав ще Арсеній Яценюк під час перебування прем’єр-міністром. Уряд Володимира Гройсмана виявився не таким категоричним. Але, оскільки найактивніший, після Яценюка, прихильник ідеї отримання держбюджетом доходу з ГРМ ─ глава НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв ─ залишився на своєму посту, процес не завмер остаточно. Тільки в листопаді-грудні 2016-го відбулося сім засідань міжвідомчої комісії, присвячених даному питанню.

Під час обговорень виявили три нові проблеми.

По-перше, введення плати за використання ГРМ зрештою ляже на плечі споживача, а не власника екс-облгазів. Зростання тарифу на розподіл газу для населення складе 6,3% (700 млн гривень щороку).

По-друге, є ризик того, що ці збори до бюджету так і не дійдуть: замість Держказначейства їх може почати збирати якась спеціально створена компанія, яка буде самостійно витрачати гроші на інвестиційні проекти. І вже відома людина, якій доручать контроль над компанією. Найдивовижніше, що ці проекти будуть спрямовані не на енергозбереження, а на добудову газопроводів і проведення їх до віддалених населених пунктів.

По-третє, дана модель не повною мірою відповідає директивам Третього енергопакету, які є важливою основою реформування ринку газу в Україні.

Опонентом Андрія Коболєва в цьому питанні несподівано став глава НКРЕКУ Дмитро Вовк: введення плати він підтримує, але вимагає, щоб кошти йшли прямо в бюджет, минаючи рахунки компаній-посередників.

Уряд вже давно прагне отримувати гроші з приватних облгазів за використання державних газорозподільних мереж (ГРМ). Ще в травні 2015-го прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив міністру енергетики та вугільної промисловості Володимиру Демчишину врегулювати використання ГРМ приватними компаніями.

«Що стосується енергетики, наші західні партнери схвалили реформу енергетики, в тому числі і прийняття закону про ринок газу. Тому, пане міністре (Володимир Демчишин ─ Forbes), хочу ще раз звернутися до вас із приводу того, що державні газорозподільні мережі, якими зараз незаконно користуються компанії Фірташа-Льовочкіна, повинні платити за це гроші, як це передбачено законом. Прошу підготувати відповідний акт Кабінету міністрів України, щоб навести лад у цьому секторі», ─ зазначив тоді Яценюк.

Але для того, щоб втілити в життя це прагнення, вже зараз доведеться провести інвентаризацію мереж і оцінити їх вартість. «Питання платного використання газорозподільних систем досить довго було дискусійним, і ми працювали над пошуком правильного рішення», ─ заявив віце-прем’єр Володимир Кістіон на недавньому засіданні робочої групи.

Історія питання

ГРМ ─ це система зовнішніх газопроводів, прокладених від джерела до точки введення газу споживачам, а також споруди та технічні пристрої на них. Природний газ у газорозподільній мережі високого тиску надходить із магістрального газопроводу через газорозподільну станцію. У газорозподільній мережі середнього і низького тиску ─ через газорозподільні пункти.

ГРМ бувають кількох типів: магістральні (міські та міжселищні); розподільні (вуличні, внутрішньоквартальні, міжцехові та ін.); введення (від місця приєднання до розподільного газопроводу до вимикаючого пристрою на введенні в будинок); вступні газопроводи (від пристрою-вмикача); внутрішні газопроводи (від вступного газопроводу до місця підключення газового приладу).

За часів СРСР держава монопольно володіла всім ланцюжком від свердловини до вентиля перед газовою плитою (а найчастіше ─ і самою плитою). Тому питання відомчого підпорядкування ланок ланцюжка гостро не стояло ─ власник-то все одно був один. Але з появою і поширенням приватних газорозподільних організацій проблема поділу відповідальності і повноважень проявилася з усією гостротою.

Як результат, у 2012 році уряд Миколи Азарова постановою №770 дозволив облгазам використовувати державні газорозподільні мережі на праві господарського відання. Але у вересні 2015 року Кабмін Арсенія Яценюка скасував пункти 1 і 3 цієї постанови. І ГРМ мали повернутися до переліку майна, яке використовує НАК «Нафтогаз України».

Проблема в тому, що уряд не уточнив механізм повернення мереж, тому облгази продовжували використовувати їх на колишніх умовах. Тепер же Кабмін повинен прийняти постанову про користування ГРМ, після чого з «облгазами» і «міськгазами» укладуть договори оренди.

Деньги из трубы: кто получит плату за газораспределительные сети

Структура власності ГРМ непроста: 77% з них ─ державні, 11% ─ комунальні, а 10% ─ приватні. І для визначення приналежності конкретної ГРМ планується до липня 2017 року провести їх інвентаризацію. Незалежну оцінку мереж передбачається покласти на Фонд держмайна і Міністерство енергетики та вугільної промисловості. Два цих відомства спільно з операторами ГРМ повинні забезпечити паспортизацію державних мереж до 31 грудня 2017 року.

Боротьба протилежностей

Наприкінці минулого року керівництво НАК «Нафтогаз України» форсувало зусилля щодо впровадження власної моделі збору плати за користування газорозподільними мережами, які належать державі. Топ-менеджери «Нафтогазу» в грудні 2016 року виносили це питання на засідання чотирьох спеціальних робочих груп при Кабінеті міністрів. Також глава НАКу Андрій Коболєв направив прем’єр-міністру Володимиру Гройсману лист, зареєстрований під №112-1314/1/КМ-16.

У цьому документі зазначено: щорічний додатковий виторг від введення плати за використання державної частини газорозподільної системи складе 713 млн грн. Зібрані кошти запропоновано використовувати на фінансування через «Нафтогаз» проекту з будівництва підвідних газопроводів. Проект не новий: ще в 2009 році його затвердила тодішній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.

І все б було добре, якби не одне «але». Фактично, «Нафтогаз» ініціює будівництво надлишкових газорозподільних потужностей в умовах постійного зменшення споживання газу в Україні. Так, за сім років (з 2009 року по 2016 рік) газоспоживання в країні знизилося в півтора рази: з 52 млрд куб. м до 33 млрд куб.м.

Та й сам глава «Нафтогазу» не раз говорив про те, що зменшення споживання газу є запорукою енергетичної безпеки України. У зв’язку з цим два роки тому в компанії навіть створили новий департамент ─ з енергоефективності та енергозбереження. Тепер же в структурі НАК поряд із департаментом з енергозбереження повинен з’явитися його антипод, завданням якого стане розвиток інфраструктури для нарощування споживання газу.

Споживання газу в Україні

Рік Споживання газу, млрд куб.м.
2013 50,4
2014 42,6
2015 33,9
2016 33,3

(Джерело: «Укртрансгаз»)

Нове спецпідприємство

У запропонованій на затвердження прем’єр-міністру Володимиру Гройсману схемі зі збору плати за експлуатацію газорозподільних мереж ключова позиція відводиться дочірній компанії «Нафтогазу» під назвою «Філіал ЦМГС» (Центр метрології та газорозподільних систем).

Деньги из трубы: кто получит плату за газораспределительные сети

Її керівник Олег Діденко на нинішню посаду потрапив з іншої дочірньої компанії холдингу ─ «Газ України». У минулому році «Газ України» за рекомендацією МВФ разом із багатомільярдними боргами ліквідували шляхом злиття з самим «Нафтогазом».

До появи в «Нафтогазі» Діденко не мав досвіду роботи в сфері енергетики. У послужному списку цього менеджера є робота на комерційних посадах у приватних компаніях, пов’язаних із натяжними стелями, холодильним обладнанням та навіть консьєрж-сервісом ─ усе це ніяк не перегукується з газовою сферою. Разом з тим, один із народних депутатів з Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу заявляє про те, що Олег Діденко є протеже нинішнього міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака (входить у п’ятірку лідерів «Народного фронту»).

Припущення з приводу близькості інтересів Діденка і Семерака можуть бути підтверджені двома фактами. Так, раніше Олег Діденко, за даними проекту «Посіпаки», працював його помічником. Крім того, Діденко разом із дружиною нардепа Орисею Семерак входив до складу співзасновників торгової компанії «Ост-груп», що займалася холодильним обладнанням.

Тепер же очолювана Олегом Діденком компанія «Філіал ЦМГС» повинна отримати в управління державні газорозподільні мережі і зайнятися не тільки збором плати за їх використання, а й наступним розподілом зібраних коштів.

Unbundling чи укрупнення?

В озвученої моделі є три сумнівних моменти, через які вона не тільки вступає в протиріччя з планом реформування газового ринку, а й має ознаки потенційно корупціогенних.

По-перше, поява в складі «Нафтогазу» фірми з такими функціями, як у «Філіалу ЦМГС», не в’яжеться з планом реформування холдингу, відомим як unbundling (розукрупнення). Адже одна з базових вимог Третього енергопакету якраз і полягає в поділі таких бізнесів, як продаж (постачання) газу і його транспортування. А НАК, як і раніше, контролює переважну частку видобутого в країні газу через частки в «Укргазвидобуванні» (100%) й «Укрнафті» (50%+). А отримавши державні ГРМ, «Нафтогаз» отримає 77%-ву частку в цьому сегменті. Все це швидше нагадує укрупнення, ніж розукрупнення.

По-друге, незрозуміло, навіщо облгази повинні перераховувати плату не безпосередньо до держбюджету, а відправляти її транзитом через рахунки «Філіалу ЦМГС» (фактично, компанії-посередника). Відповідь міститься в презентації, яку підготували в «Нафтогазі» і передали в Секретаріат Кабінету міністрів. У ній зазначено, що виторг від плати за експлуатацію державної частини ГРС слід направити через «Філіал ЦМГС» саме «на добудову підвідних газопроводів … відповідно до розпорядження КМУ №1001-р від 26.08.2009 року».

Автори презентації вказують, що гроші в бюджет не потраплять, оскільки не буде «збільшення видаткової частини державного бюджету України». Але це не зовсім так. Станом на грудень 2016 року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримали 6,1 млн українських сімей із загальної передбачуваної кількості 8,5 млн (71%). Логічно припустити, що зростання тарифу на газ призведе до аналогічного зростання субсидій для відповідної частки споживачів, які виплачуються саме з держбюджету.

Крім того, рівень доходів і демографічна ситуація у віддалених селах дає підстави припустити, що жителі цих населених пунктів навряд чи будуть справно і в повному обсязі сплачувати за газ. Швидше за все, нові підключення збільшать лише кількість субсидіантів ─ а значить, і бюджетних витрат. Forbes надіслав запит у прес-службу НАК про економічне обгрунтування запропонованої схеми. Але, на жаль, відповіді поки що так і не отримав.

І нарешті, введення схеми з «Філіалом ЦМГС» ─ це недоотриманий дохід бюджету в 0,7 млрд грн на рік. До речі, саме ця обставина і викликає негативну реакцію глави НКРЕКУ Дмитра Вовка, про що він і повідомляє Кабміну в своєму листі.

По-третє, з урахуванням положень все того ж Третього енергопакету і закону «Про ринок природного газу», викликає здивування той факт, що будівництво надлишкових підвідних газопроводів доручають трейдерській компанії. Як ми пам’ятаємо, спорудження газопроводів за такою схемою, яку вів «Нафтогаз» за часів прем’єрства Юлії Тимошенко, часто супроводжувалося гучними корупційними скандалами.

У багатьох регіонах прокуратурою порушувалися кримінальні справи за фактом мільйонних розтрат державних коштів, виділених у 2009-2010 роках через «Нафтогаз» на будівництво газопроводів. До речі, тоді в 25% випадків газопроводи так і не було введено в експлуатацію, що обійшлося бюджету в 0,6 млрд грн.

Позиція НКРЕКУ: Вовк проти

У Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, зазначають, що плата, яка вводиться за користування ГРм, буде сплачуватися за рахунок кінцевих споживачів газу. У листі глави НКРЕКУ Дмитра Вовка, направленому в Секретаріат Кабінету міністрів 20 грудня 2016 року, зазначено, що платежі за використання державних газорозподільних мереж будуть включені «в структуру тарифів газорозподільних підприємств». У цьому ж документі описано й наслідки: «…призведе до зростання тарифів на послуги розподілу природного газу, і безпосередньо вплине на кінцеву вартість природного газу для споживачів України».

Недоліків у запропонованій схемі держрегулятор бачить безліч. Наводимо витяг із відповіді Дмитра Вовка на запит Forbes.

«НКРЕКУ цілком підтримує необхідність врегулювання питання використання газорозподільних мереж, що належать державі, зокрема шляхом прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів і/або відповідного Закону України (внесення змін до законів України), основними принципами якого повинні бути:

─ Використання суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу, газорозподільних мереж, що належать державі, на платній основі;

─ Органом управління газорозподільними системами, власником яких є держава, має бути центральний орган виконавчої влади;

─ 100% плати за користування (орендної плати) газорозподільними системами повинні спрямовуватися безпосередньо до державного бюджету України без посередництва будь-яких підприємств;

─ Дотримання технічних норм і стандартів безпеки та забезпечення безаварійної та безперебійної роботи газорозподільних систем, в тому числі шляхом передбачення достатнього рівня коштів для поточного ремонту, покращення, модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції газорозподільних систем, що належать державі, тощо;

─ Визначення джерел фінансування витрат на проведення інвентаризації, незалежної оцінки та паспортизації об’єктів;

─ Забезпечення відшкодування витрат операторів газорозподільних систем, пов’язаних із відрахуваннями за експлуатацію газорозподільних систем (орендної плати), що належать державі, передбачивши зазначені кошти в структурі тарифів газорозподільних підприємств, що призведе до зростання тарифу на послуги розподілу природного газу і безпосередньо вплине на кінцеву вартість природного газу для споживачів України.

Таким чином, НКРЕКУ не підтримує позицію ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо визначення ПАТ «НАК «Нафтогаз України» або його структурного підрозділу суб’єктом управління об’єктами державної власності, яким буде перераховуватися плата за користування (орендної плати) газорозподільними системами.

Вважаємо, що це завадить надходженню 100% коштів від плати за користування газорозподільними системами в державний бюджет України, створить додатковий ланцюг у взаєминах між власником газорозподільних мереж і орендарем і додаткове фінансове навантаження на Оператора ГРМ і, як наслідок, на кінцевого споживача природного газу».

Платить споживач

Вже очевидно, що нові збори позначаться на тарифі. Як випливає з підготовленого в «Нафтогазі» аналізу, введення плати за користування державною часткою ГРМ спричинить зростання тарифу на розподіл газу для населення на 6,3%. Кінцевий споживач це відчує по-різному, залежно від регіону. Найбільше не пощастить мелітопольцям: ціни для них зростуть майже на 3%.

Але в пропозиціях «Нафтогазу» не враховано, що після введення плати за користування державними газопроводами осторонь не залишаться приватні й комунальні власники газорозподільних мереж. Вони також вимагатимуть запровадження плати за використання їх майна, і цю плату НКРЕКУ також доведеться включити в тариф на розподіл газу.

І якщо за попередньою оцінкою «Нафтогазу», державі належить 77% розподільних мереж, то з урахуванням частки «приватників» тариф на розподіл зросте до 10% порівняно з нинішнім. Таким чином, за рік кінцевим споживачам доведеться додатково витратити приблизно 1 млрд грн.

Зараз рішення про введення додаткового фінансового навантаження на споживачів і вибір самої схеми стягування плати залишається за прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. І «Нафтогаз», і НКРЕКУ свою точку зору йому виклали.

 

   

Залишити коментар

Кометарі