22 грудня свято Анни: звичаї, традиції, прикмети

Двадцять другого грудня відзначають свято Анни (Ганни)

Його встановлення пов’язане з непорочним зачаттям праведною Анною дочки Марії – Матері Ісуса Христа. Згідно з церковним переказом, який грунтується на апокрифічному Протоєвангелії Якова, Пресвята Діва Марія народилася в Назареті. Батьками Її були праведні Ганна та її чоловік Йоаким, які прожили разом понад 50 років, але не мали дітей. У розпачі Йоаким подався у пустелю і там 40 днів постився, плакав і молився, щоб Бог подарував йому на щастя дитину. Молилася й Ганна. І незабаром явився їй Архангел Гавриїл і сказав, що зачне вона преблагословенну дочку Марію, через Котру буде дароване спасіння усьому світу пише news24.

У давнину в народі свято називали «народинами сонця»: це найкоротший день року.Така назва пов’язана з тим, що на це свято припадає зимове сонцестояння, після чого воно «повертає на літо, а зима на мороз». Існує така приповідка: “У день Анни світловий день додається на горобиний крок”.В давнину був такий звичай: дзвонареві, який сповіщав про народження сонця, давали 24 срібняки, а за те, що оголошував улітку «повернення сонця на зиму», змушували добу відсидіти у в’язниці.

За народним віруванням літо зустрічається із зимою двічі на рік: на Стрітення та в день святої Анни.

За давнини це свято особливо шанували вагітні жінки, яким протягом дня заборонялося братися за будь-яку роботу. У день святої Ганни на Закарпатті дівчата й молодиці, в яких часто боліла голова, не пряли.

Цього дня дівчата збиралися на свої сходки, щоб узгодити, як будуть святкуватися різдвяні свята. Дівочі громади, як і парубоцькі, мали свої традиції. На сходках теж обирали «отаманшу» — старшу дівчину, яка організовувала дівочі збори і керувала громадськими справами. На дівочих сходках не існував обряд посвяти, але діяло неписане правило: могла приходити сюди та дівчина, яка вміла вишивати, шити, прясти. Правда, екзамен їй не влаштовували, проте спостерігали, чи не лінується вона, чи володіє секретами рукодільництва. Якщо так, то можна йти на досвітки та вечорниці*.

На Ганни, крім узгодження святкувань, виготовляли різдвяні прикраси — «павуків» та «їжаків» з соломи.

З цього дня починали готуватися до свят і жінки: білили та прибирали оселі, краще підгодовували свиней, щоб мати свіжину до Різдва.

На Буковині вважали, що з цього дня починається рік. У цей час, як правило, вже встановлювалась зимова дорога, тому говорили: «На Ганьки сідай в санки», “Анна зиму зрушила”.

Дня Ганни стосується ряд спостережень, пов’язаних із бджільництвом: «Починають бджоли мед їсти», «Ходять у погріб до бджіл, щоб добре роїлись». Пасічники заходили до омшаника, де зберігалися вулики, і зверталися з молитвою до Господа, щоб зачинався білий і жовтий віск і, звичайно, густий мед.

Народні прикмети:

  • Після Ганни сонце повертає на літо, а зима — на мороз.
  • Казала Ганна, що надія марна.
  • Ясне сонце — на Новий рік буде сильний мороз, якщо хмарно, на деревах іній — під Новий рік буде відлига.
  • Яка Ганна до полудня, така зима до кінця грудня.
  • Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки.
  • Коли іній вкриває дерева, то це передвісник хорошого врожаю.
  • Коли йде дощ – вся весна буде дощовою.
  • Тихий і безвітряний день – на врожай садовини.

Вранці 22 грудня, о 06:48 за київським часом, з початком зимового сонцестояння, починається відлік трьох днів до Сонячного Різдва – народження Коляди і святкування Різдва Світла Дажбожого.

Зимове сонцестояння з погляду астронома – це просто «явище», – коли два небесні тіла містяться на певній відстані одне від одного. Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом, займаючи найнижчу позицію над обрієм. У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватору і досягає найбільшого схилення, північного або південного.

22, 23 та 24 грудня – найкоротші дні в році, а ніч з 21 на 22 – найдовша.

У такому положенні сонячний диск затримається впродовж цих трьох днів (звідки й походить власне назва “сонцестояння”) – і вже, починаючи з неділі, почне поступово підніматися над горизонтом, – його “небесний шлях” збільшуватиметься, а світовий день почне прибувати – Сонце повертає на весну, дні збільшуються, Сонце вступає в знак Козерога, починається астрономічна зима.

Цей період вважається початком астрономічної зими і зміною зодіакального сузір`я – Сонце вступає до знаку Козерога і повертає на весну. А з урахуванням закінчення відомого “календаря майя” – починається і нова епоха.

Здавна саме це триденне “завмирання” Сонця і наступне його “народження” святкувалося як Свято народження молодого Сонця (Кола Дара) – або його Різдво. Наші пращури святкували Різдво Коляди – язичницького сонячного божества (звідки і походить назва традиційних святкувань – колядок). Інші народи, які дотримувалися язичницького віросповідання мали свої відповідні божества. День починає зростати, а світло Дажбоже збільшується, зігріваючи Природу, пробуджуючи її від зимового мороку. Разом із Колядою на землю сходять Предки наші та Рідні Боги – бог урожаю Спас та бог господарства Велес.

«Сонце – на літо, зима – на морози» – кажуть в народі. Календарно-обрядові звичаї наші пращури строго узгоджували з астрономічним станом Космосу.

“Радуйся, ой радуйся, земле, Ясен Світ народився”, – пам’ятаєте? – Це до сих пір одна з найпопулярніших колядок в Україні. Народжується Молоде Сонце, коли закінчується зимове сонцестояння і день починає приростати. Це Коляда. Час співати колядки – величальні пісні українських хліборобів, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали чотири фази Сонця – весняне та осіннє рівнодення, літнє і зимове сонцестояння, – які були прив’язані до певних періодів тогочасного господарського життя.

В давніх арійських текстах Ріґведи описано, що Бог Індра в цей день покотив колесо Сур’ї, а наші давні Пращури – арійські племена, що залишилися на рідній землі – вважали, що це Сварог запалив і пустив у хід Сонячне колесо. Це народився Божич — Син Бога Неба – новий круг Сварога-Зодіака.

Сонячне колесо, символ зимового сонцевороту, до сих пор присутнє на різдвяних святах у Карпатах: колесо вкривають горючим матеріалом, підпалюють і пускають з гори.

Календарно-обрядові звичаї в давні часи строго узгоджувалися з астрономічним станом Космосу, завдяки чому в праукраїнців виробились космогонічні міфи про Сотворення світу, великодні, купальські, обжинкові релігійні тексти, що дійшли до нас у фольклорних записах.

Різдво Божича-Коляди – це народження молодого Сонця, яке щодня поборює темряву своїми ніжними промінчиками, що навесні оживляють Землю і всю природу. Закінчується Корочун – найтемніша частина року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв – за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі і промовляє: “Дідів кутею пом’яніте і чаркою не обменіте”.

Це свято виникло ще у трипільців – в V тис. до н.е. – в часи існування Сонцеподібної Аратти. Наші пращури готували Святвечір – кутю (пшеницю з маком) та 12 страв. У цю святу ніч душі предків, вселені в Дідухові, злітаються до своїх родів.

Пізніше всі слов’яни, на які поширився світогляд і звичаї наших давніх предків, розуміли Коляду як втілення природного циклу, що повторюється з року в рік. Коляду зображали у вигляді снопа (подібно до нашого Дідуха) або солом’яної ляльки, що приносили в цей день до хати. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарей подарунки – печиво, коровай тощо – називалися Колядой.

Зараз в Україні Коляда асоціюється перш за все з колядками, які співають на свято Різдва Христового (6-7 січня за новим стилем). Але небагато хто знає, що спочатку ці колядки співалися Коляді на його Різдво – СОНЯЧНЕ.

У наших предків з періодом солнцевороту, пов’язано дуже багато традицій і повір’їв, і всі вони зводяться до оновлення та очищення. Старе сонце вмирає, а нове народжується – так і кожна людина саме в ці дні може народитися для нового життя.

Сьогодні всі сили Космосу і саме Сонце допоможуть вам позбавитися від того, що вам заважає і тягне вас назад, і зробити крок у новий період своєї долі. Особливо сприятливо в цей період проводити грошові обряди, і позбуватися від енергій, які тягнуть вас в борги і безгрошів’я.

У народі кажуть: “Після сонцевороту хоч на курячий крок, та прибуде день”. Це означає, що і зміни на краще не “впадуть як сніг на голову”, все буде відбуватися поступово, але неухильно. І якщо ви будете помічати найменші зміни на краще, радіти і дякувати, то з кожним днем вони будуть ставати все яскравіше і відчутнішими. Головне, саме в цей день прийняти важливі рішення, дати собі обіцянки, і визначити цілі, а далі, з кожним днем , який буде ставати все довше і довше, ваші успіхи будуть все більше і вагоміше.

Вдало, що цього разу сонцестояння збігається з сприятливим періодом місячного календаря – зростаючим Місяцем, і припадає на потужний і світлий 11-й місячний день. Це вдалий збіг дає сонцевороту цього року додаткову позитивну енергію. якої всі ми можемо скористатися собі на благо, і гармонізувати простір навколо себе.

За словами астрологів, це особливий день: саме він є справжнім Новим роком, коли після найдовшої ночі почне приростати день.

Це час вони радять зустрічати, позбувшись від бруду в будинку і з чистими думками.

«Прибирання в будинку потрібно робити усвідомлено, вкладаючи думка, що ви очищаєте свою долю, рід. Бажано позбутися всіх образ, негативних емоцій, переосмислити цей рік. Раніше вважалося, що в цей день до нас під виглядом людей, які просять милостиню, приходять душі предків. Їм не можна відмовляти. У цю ніч запалюють свічки, допомагаючи Сонцю народитися. На світанку можна просити доброї долі, планувати своє життя, загадувати бажання», – розповіла астропсихолог Вероніка Князєва.

Саме дух предків і символізує давній різдвяний символ – Дідух – Дідів Дух, який зовсім не є замінником іншого різдвяного символу – красуні-ялинки, а є самостійним різдвяним символом, який доповнює урочистість свята. Тож сміливо поєднуйте ці два прекрасних атрибути Різдва!

«Потрібно обов’язково прикрасити ялинку – дерево бажань, прикрасивши іграшками – символами того, що ви хочете отримати в новому році», – пояснила астропсихолог.

Джерело

   

Залишити коментар

Кометарі