Пенсійна реформа: що і коли зміниться для українців

Україна до кінця квітня повинна ухвалити пенсійну реформу – це вимога Міжнародного валютного фонду, про яку йдеться в тексті Меморандуму між Україною та МВФ. Якщо зміни в пенсійному забезпеченні відбудуться – українці зможуть вибирати термін та умови виходу на пенсію.

Яких ще нововведень чекати та наскільки реально вкластися у поставлені дедлайни – запитували журналісти сайту “24”.

Пенсійна реформа в Україні – як стара пісня. Про неї говорять давно, начебто збираються вдосконалити та привести у відповідність до європейських норм, але все ніяк до кінця не доведуть. Реформувати пенсійне забезпечення в Україні хочуть ще з 2003 року, визнають експерти, але, у кожного уряду, який приходить до влади, до цього питання не доходять руки.

Тепер же відступати нікуди – ухвалити законодавство щодо пенсійної реформи Київ пообіцяв Міжнародному валютному фонду до кінця цього місяця. Чи вдасться – скоро побачимо. Єдине, що зрозуміло точно – часу на амбітну реформу залишилося небагато.

Що обіцяють зробити?

Пенсійну реформу в Україні Верховна Рада повинна прийняти до кінця квітня 2017 року. Вступити в силу вона має з 1 січня 2018 року. Тобто з цього часу мають запрацювати накопичувальні пенсійні рахунки, а виходити на пенсію дозволять при наявності трудового стажу незалежно від віку (зараз – 35 років стажу для чоловіків, 30 років для жінок). Відтак хочуть збільшити єдиний соцвнесок до Пенсійного фонду з роботодавця для представників шкідливих професій (шахтарів, металургів тощо), щоб виплачувати за його рахунок пенсії за стажем.

Також українці зможуть обирати термін та умови виходу на пенсію, який залежить від загального трудового стажу. Адже реформа включатиме в себе новий перелік варіантів виходу на пенсію з ширшим діапазоном пенсійного віку в порівнянні з нині існуючими. Крім того, планують ввести додаткові пенсійні виплати для стимулювання тривалішої зайнятості громадян та пізнішого виходу на пенсію.


Уже незабаром для українців мають запрацювати накопичувальні рахунки

Що стосується віку виходу на пенсію – Міжнародний валютний фонд пропонує, щоб середній ефективний вік виходу на пенсію в Україні становив 58,5 року для чоловіків і 55,9 року для жінок. Для порівняння: у ЄС цей вік становить в середньому 63,5 і 62,5 року для чоловіків та жінок відповідно.

Водночас прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що у тексті меморандуму України з МВФ пункту про підвищення пенсійного віку немає.

Про те, що не йдеться про підвищення пенсійного віку також заявив міністр соціальної політики України Андрій Рева, наголосивши, що мова йде лише про плани протягом 10 років ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду та введення можливості продовжувати трудову діяльність після досягнення пенсійного віку при збільшенні розміру пенсії для тих громадян, які виходять на пенсію пізніше передбаченого законом терміну.

Як випливає з норм меморандуму, пенсійний вік буде підвищено для окремих категорій населення і це залежатиме від трудового стажу.

Пенсійний вік має значення?

Як відзначила в коментарі сайту “24” експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна Онуфрик, питання продовження трудової діяльності напряму залежить не від заходів держави щодо заохочення до неї, а від того чи є робочі місця і чи є запит від роботодавців на влаштування людей передпенсійного віку. За її словами, на сьогодні рівень зайнятості осіб передпенсійного віку складає близько 60 % і за умови підвищення пенсійного віку цей показник може лише зрости, що спричинить зростання видатків на виплату допомоги по безробіттю та інших пов’язаних з цим програм.

Тобто, по факту, може виявитися так, що економія для бюджету через підвищення пенсійного віку буде мізерною у зв’язку з необхідністю фінансування програм з працевлаштування людей,
– відзначила Онуфрик.

Разом з тим, вимога Меморандуму забезпечити гарантії того, що громадяни України отримуватимуть пенсії, які є співвідносними зі сплаченими ними внесками і адекватними в реальному вимірі, на думку Онуфрик, є правильною. Тобто пропонується “прив’язати” розмір пенсії безпосередньо до розмірів внесків, що дозволить забезпечити соціальну справедливість – коли більшу пенсію отримує той, хто більше працює, причому отримує заробітну плату офіційно. У свою чергу, це має призвести до остаточної ліквідації спецпенсій, пільгових чи особливих доплат, які не залежать від здійснених виплат до Пенсійного фонду.

“Прив’язка” розміру пенсії до розміру внесків дозволить тим, хто більше працює отримувати й більшу пенсію

Не можна сказати, що питання пенсійного віку, говорить в коментарі сайту “24” кандидат економічних наук, економіст Віталій Мельничук, є основним питанням. Адже при запровадженні накопичувальної пенсійної системи, пенсійний вік значення немає. Скільки ти накопичив на своїх персональних рахунках – стільки й отримаєш. У солідарній системі вік має значення. Інша справа, зауважує він, упорядкування пенсійного віку для деяких категорій громадян – тих, хто дуже рано йде на пенсію.

Не зовсім реформа

Варто розуміти, що пенсійна реформа, про яку так багато говорять – це не реформа в прямому значенні цього слова. Адже йдеться лише про вдосконалення діючої солідарної системи, з якою нині чимало проблем, пов’язаних з нарахуванням пенсій чи різними категоріями працюючих, що мають пільги, відзначають експерти. І пояснюють, що сама пенсійна реформа – це перехід до принципово іншої пенсійної системи – трьохрівневої, яка складатиметься з тієї ж солідарної (перший рівень), обов’язкової накопичувальної (другий рівень) та добровільної накопичувальної системи (третій рівень).

Усі ці пункти стосовно покращення самої солідарної системи виписані в Меморандумі і мають виконуватися. Але це не є пенсійна реформа. Це є параметричні зміни солідарної пенсійної системи, приведення її у нормальний вигляд,
– зауважує Віталій Мельничук.

Утім, перехід на триступеневу систему Меморандумом не передбачений, каже Онуфрик. Трирівнева система пенсійного забезпечення на сьогодні вже виписана у Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але до цього часу діє лише 2 рівні: солідарний і добровільний накопичувальний. 2-ий рівень – обов’язковий накопичувальний – не запроваджується в силу різноманітних політичних причин. Ця система не просто можлива в Україні, але й необхідна, наголошує експерт Інституту суспільно-економічних досліджень, оскільки дозволить забезпечити гідний рівень пенсії принаймні для сьогоднішніх працюючих українців і вже за кілька років зможе знизити навантаження на солідарну систему пенсійного забезпечення.

Для того, щоб накопичувати у 2-му та 3-му рівні, потрібне власне поточне джерело фінансування цих потреб у сімейному бюджеті, відзначив в коментарі сайту експерт з питань пенсійної реформи Володимир Щербина. Однак цього джерела сьогодні не існує навіть для 1-го рівня: зобов’язань з перерозподілу (встановленими державою податками та соціальними внесками) реалізованої праці більше, ніж зарплати. Має ж бути не більше 1/3. Це – аксіома, яка не обговорюється у тих країнах, які себе поважають, додав експерт.

На одного працюючого – один пенсіонер

Солідарна система перейшла до України в спадок від Радянського Союзу. Ясна річ, вона потребує свого покращення. Віталій Мельничук пояснює: головна проблема солідарної пенсійної системи – кількість нині працюючих людей невелика, порівняно з кількістю пенсіонерів. Практично на кожного працюючого припадає один пенсіонер.

Що цікаво, початок пенсійної реформи в Україні проголошено дуже давно. Мельничук нагадує, ще в 1998 році був указ президента України про запровадження трьохрівневої пенсійної системи і оголошення початку пенсійної реформи. За його словами, 2003 року були ухвалені відповідні закони, почалася робота в цьому напрямку й до 2007-го реформа мала бути завершена із запровадженням усіх трьох рівнів пенсійної системи. Однак збій стався у 2004 році, за часів прем’єрства Віктора Януковича, коли пенсійну реформу заблокували.

Наступні уряди не робили теж нічого. Таким чином, нині ситуація в пенсійному забезпеченні стала тією, якою вона зараз стала. Тобто поганою,
– коментує Мельничук.

Більше того, каже він, якщо відкрити закон про пенсійне забезпечення, який почав діяти у 2004 році – там чітко написано: в Україні діє трьохрівнева пенсійна система у складі солідарної, накопичувальної та добровільної. Тобто це все є, його треба просто розвивати. Натомість поспішні рішення, які зараз намагається затвердити вже нинішній уряд Гройсмана, гасять лише окремі проблеми, вважає експерт; питання ж пенсійного забезпечення в її корінному вигляді можна вирішити лише запровадженням трьохрівневої пенсійної системи, так як це працює у світі.

Фінансова прірва Пенсійного Фонду

Не так багато країн у світі стикаються й з дефіцитом Пенсійного Фонду, про який не втомлюються говорити в Україні. Нестача грошей в Пенсійному насторожує також представників Міжнародного валютного фонду. Свого часу, це навіть було перешкодою для отримання чергового траншу МВФ. Чи можна при проведенні пенсійної реформи зменшити або повністю позбутися фінансової прірви Пенсійного Фонду? На думку Щербини, якщо не ставити за мету згорнути “солідарну” складову пенсійної системи, то ні. Щоб почати її згортати, додає він, треба встановити нульову ставку ЄСВ, зменшити подадотк на додану вартість до 10-12%, податок на доходи фізичних осіб встановити на рівні 18-20%, а податок на прибуток підприємств – на рівні 28-30%. Решта податків – як є.

За словами експерта, цим буде встановлено рівень перерозподілу праці на межі 35-36% і сімейні бюджети почнуть нормально взаємодіяти. Економіка почне швидко рости, а суспільні проблеми знайдуть своє природне розв’язання.

На думку Віталія Мельничука, дефіциту Пенсійного фонду, можна позбутися декількома способами: перший – збільшивши ставки ЄСВ, другий – зменшивши пенсії, третій – збільшивши пенсійний вік. Є ще один варіант, каже він – вивести з Пенсійного фонду невластиві для нього видатки, наприклад, доплати до мінімальної пенсії. Ці видатки досить великі. Оскільки вони соціальні, то йти вони повинні з бюджету, а не з Пенсійного фонду. Кардинально ж збалансувати Пенсійний фонд, вважає економіст, можна лише завдяки впровадженню трьохрівневої пенсійної системи.


Один з шляхів зменшення дефіциту Пенсійного Фонду – позбутися непритаманних йому видатків

Водночас Маріанна Онуфрик вважає, що фінансової прірви Пенсійного фонду немає, оскільки він збалансований, пенсії виплачуються вчасно, хоча і частково за рахунок фінансування з Державного бюджету. Але є фінансова прірва солідарного рівня, яка не може бути вирішена без запровадження обов’язкового накопичувального рівня, оскільки залежить від демографічної ситуації (кількість людей, що отримують пенсію зростає, а тих, хто сплачує внески до Пенсійного фонду – зменшується).

Заходи, запропоновані у Меморандумі – це косметичні зміни, підкреслює Онуфрик, і у минулій редакції вони так і називалися параметричними, адже вони змінюють окремі параметри, а не реформують.

Таким чином, експерти сходяться на думці: те, що можна зробити за цей короткий термін пенсійною реформою не назвеш. Ба більше, за словами Маріанни Онуфрик, “структурний маяк” по пенсійній реформі – до травня 2017 року – не має шансів бути виконаним, оскільки станом на сьогоднішній день пенсійна реформа не розглядалась навіть не засіданні Уряду, а законопроект ще має бути зареєстрований у Верховній Раді, розглянутий комітетами, пройти перше читання, друге, підсумовує експерт. Навіть за умови, що в парламенті знайдеться більшість для його підтримки, у чому є великі сумніви, закон може бути прийнятий щонайшвидше до закінчення літньої сесії.

Тож великих сподівань, що скоро, принаймні, українським пенсіонерам, стане жити краще – не покладаємо. Хоча і не варто відкидати того, що зміни таки відбудуться, однак не так швидко і не так масштабно, як це полюбляють подавати з високих трибун.

Джерело

 

Залишити коментар

Кометарі