Не може бути, або як українцям зроблять мінімальну зарплату 3200 гривень

ya
  *****  

Найпопулярніша новина за останню добу — очільники держави пообіцяли нам з початку наступного року мінімальну зарплату на рівні 3200 гривень. Це “перемога”, черговий популізм грандіозних масштабів чи соціально-економічні реформи таки зі скрипом зрушили з місця? Журналісти сайту “24” поцікавились думками аналітиків-економістів: як саме Україна прийде до такої цифри і що від цього чекати.

З 1 грудня 2016 року мінімальну зарплату українцям влада обіцяла збільшити до 1600 гривень (з сьогоднішніх 1450 гривень). У проголосованому в першому читанні проекті бюджету на 2017 рік передбачено підвищення мінімальної заробітної плати з 1 травня до 1684 гривень, з 1 грудня — до 1762. Та 26 жовтня прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду приголомшив українське суспільство заявою про те, що з 1 січня 2017 жоден українець не отримуватиме менше 3200 гривень зарплати (звісно, якщо працюватиме на повну ставку). Того ж дня стало відомо, що президент України Петро Порошенко підтримав цю ініціативу.

Експертне середовище одразу ж взялося аналізувати і тлумачити – як вдасться уряду реалізувати таку затію, чи можлива вона взагалі і як вплине на інші сфери нашої реальності.

Про можливості і реальність

Міністр соціальної політики Андрій Рева на брифінгу 27 жовтня запевнив усіх, хто сумнівається у реальності числа “3200”, що це рішення не було спонтанним. Його розробляли і прораховували упродовж півроку.

Гроші планується взяти з економіки України. Жодним чином не планується зростання грошової маси через її друкування, жодним чином не планується під це залучення іноземних кредитних ресурсів,
– сказав Рева.

Міністр переконаний: ресурс, який є сьогодні в економіці України і передбачений законом “Про державний бюджет України на 2017 рік”, цілком “витягне” ідею з підвищенням міні малки.

Тим, хто ставить під сумнів макроекономічні показники цього бюджету через прийняте рішення, хочу відповісти: прогнозний рівень інфляції залишається той же, дефіцит бюджету залишається той же… Таким чином, жодних підстав для заяв про те, що це розкрутить маховик інфляції або змінить курс долара, немає,
– впевнений Рева.

Він пояснив також, що бюджет повинен базуватися на тих законодавчих актах, які діють на момент його подачі. А запровадження мінімальної зарплати у розмірі 3 200 грн потребує прийняття додаткових законодавчих актів. Тому “Кабінет міністрів поки що заклав саме ті показники, які мали закласти безумовно”. А до другого читання у Верховній Раді уряд опрацює пропозиції та рекомендації парламентаріїв, а також внесе свої зміни щодо перегляду показника мінімальної заробітної плати.

Новий принцип формування мінімалки

Чимало фахівців у такі оптимістичні прогнози уряду не вірять. Зокрема, нардеп і екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник не бачить реальної спроможності сучасної української економіки легко запропонувати українцям 3200 мінімалки.

Чи може в нас мінімалка сягнути 3200 грн всього за рік? Звичайно ж, може. Якщо дуже хочеться. Можна і кілька десятків, а то і сотень тисяч поставити. І досягнути цього розміру. Відразу зазначу, що у таких масштабах можна “нагнати” так звану номінальну, або видану паперами (грошовими знаками) зарплату. Але є така “дрібничка” як економіка, точніше її масштаби, скільки ми виробляємо. А очікують наступного року отримати трохи менше 2,6 трлн. грн, що в середньому близько 5 тис. грн на громадянина в місяць,
— уточнив Пинзеник.

Нардеп також нагадав, що “мінімалка” в Україні “зав’язана на тарифну сітку”, і в такому варіанті ми мали б вийти на середню зарплату майже у 12 тис. грн. (середня зарплата зараз у 3,6 рази перевищує мінімальну).

“Але економіка такої зарплати забезпечити не може, бо не можна спожити того, чого немає”, — додав Пинзеник.

Але міністр соцполітики наголосив, що уряд планує перевести всі фінансові виплати на новий принцип формування — коли вони відштовхуватимуться не від мінімальної зарплати, а від прожиткового мінімуму.

Аналітик Андрій Вігірінський так це пояснив: з точки зору видатків бюджету реалізація “плану 3200” розкривається одним рядком у презентації до новини про нову мінімалку, що на офіційному сайті КМУ: “Мінімальна заробітна плата не буде застосовуватися як розрахункова величина при визначенні посадових окладів”. Прикладом там наводиться норма Закону “Про судоустрій та статус суддів”, відповідно до якої, посадовий оклад судді місцевого суду встановлено у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, тобто підвищення МЗП на 1600 грн повинно було б підвищити оклад судді на 16 000 грн. Зрозуміло, що це означало б подвоєння витрат бюджету на оплату праці усіх бюджетників, чого кошторис не витягне.

Тому мінімалку, за яку сьогодні працюють 45% населення, піднімають удвічі, відрахування бізнесу до бюджету збільшуються пропорційно, при наступному призначенні субсидій її розмір на домогосподарство зменшується в силу збільшення офіційного доходу, а для бюджету скорочуються видатки на фінансування цієї статті,
— пояснив Вігірінський.

Аналітик вважає, що збільшення мінімальної зарплати до 3200 таки відбудеться, це складова реформи не тільки оплати праці, але й перша стадія формування накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

Ці плани виношувались і були готові давно, вибрали вдалий час. Уявіть, про що говорити опозиції під час слухання бюджету у другому читанні (якщо зарплату мінімальну підняли удвічі)? Тут уже простими репліками людей не піднімеш, мовляв, на ці соцстандарти вижити не можна,
— відзначив аналітик.

Як мінімум у 3200 вплине на ціни, тарифи і курс

Віктор Пинзеник нагадав про інший канал забезпечення високої мінімалки – інфляцію.

“Вона може забезпечити будь-яку заробітну плату. Нагадаю: номінальну”, — наголосив він.

Експерт громадської організації “Публічний аудит” Тарас Галайда також вважає, що у разі прийняття рішення про підвищення мінімальної зарплати “уважно стежимо за курсом, який обов’язково бабахне”.

Підняти доходи можна або за рахунок зростання економіки, якого не спостерігається, або за рахунок емісії – грошей стане більше, тільки купити за них можна буде менше,
– висловив думку Галайда.

На це Вігірінський заперечує – це була б правда, якби мова йшла про те, що “мінімалка=реальна зарплата”, тоді дійсно була б прямий взаємозв’язок з ВВП. А мова йде тільки про те, що частка того, що виплачується в конверті, зменшиться.

В той же час, збільшиться оподатковувана сума (вважай, зростання відрахувань до фондів і бюджет), це не буде визначальним чинником впливу на курс. Адже, за фактом, грошова база не збільшиться. Тим більше, що прогнозний 27,2 гривні/долар – це середньорічний, курс, який може мати піки як верхні, так і нижні. Справа в тому, що НБУ протягом року дуже скорочує грошову базу, зайвих грошей в обігу немає і від підвищення зарплати не стане, оскільки ті кошти – готівкові та безготівкові, які обслуговують “тінь”, зарплати в конвертах – нікуди не дінуться, емітувати нічого не потрібно,
– пояснив він.

Міністр Рева також запевнив українців: росту інфляції через збільшення рівня мінімальної заплати не буде, “верстат не вмикатимуть”. Більше того, урядовець вважає, що ріст мінімальної зарплати дає змогу прогнозувати зменшення податкової ставки.

“Уявіть, що нам потрібно отримати в бюджет 1000 грн. Яка для цього повинна бути ставка податку з зарплати в 1600? Вона повинна бути 52,5%. Якщо ж ми хочемо отримати ту ж 1000 грн і мати ставку оподаткування 10%, зарплата повинна дорівнювати 10 тисячам. Ми хочемо дати стимул до зростання заробітної плати. Якщо буде рости заробітна плата в Україні, ми готові розглядати пропозиції щодо зниження ставки оподаткування “, – сказав Рева.

“Все буде добре у кожного з нас”

Економіст Павло Кухта відзначив: мінімальна зарплата – дуже грубий інструмент і, як правило, її використання має негативні наслідки. Але нагадав: в Україні є ряд специфічних умов – високий рівень тінізації зарплат і сильний розрив між мінімальною і середньо офіційною зарплатами через високу інфляцію (з 2014 мінімальна зарплата зросла на 20%, а інфляція склала близько 100%).

Є підстави вважати, що до певного рівня піднімаючи мінімалку ми будемо чіпляти, в основному, тіньові зарплати в конвертах, а не реальні низькооплачувані робочі місця. У цьому випадку ми отримаємо: а) певне зрівнювання умов між тіньовиками і легальним бізнесом і б) детінізацію зарплат,
– пояснив експерт.

Звичайно, це за тієї самої умови відв’язання мінімалки від сітки зарплат в держсекторі. Відповідність МЗП повинна перевірятися не для базового окладу (як зараз), а для всієї одержуваної працівником суми, потрібно переглянути співвідношення до МЗП різноманітних штрафів , норм тощо, уточнив він.

При такому підході, мінімальна зарплата 3200 цілком може мати сенс: ключовим стає правильний вибір розміру нової МЗП таким чином, щоб мінімально зачепити реальну зайнятість. На мій погляд, розрахунок, виходячи з якого була виведена цифра 3200, потрібно буде публічно представити експертному співтовариству, щоб воно мало можливість незалежно від бюрократії перевірити правильність обраного параметра,
— відзначив економіст.

І хочеться, і колеться – десь приблизно так думаємо про нову мінімалку усі ми. Втім, попереду у нас ще може бути не один акт п’єси під назвою “Державний бюджет-2017 і перегляд соціальних стандартів”.

Джерело

 

Залишити коментар

Кометарі