Українці самостійно обиратимуть лікаря: які новації чекають на медицину

ya
  *****  

Починаючи з 2017 року на українців чекає масштабна медична реформа. У планах – обслуговування за новою системою “пацієнт-сім’я”, тобто укладання контракту між пацієнтом та лікарем на рік. У який спосіб вдосконалюватимуть медичну галузь та які шанси на те, що вона запрацює – в матеріалі сайту “24”.

Розмови про необхідність кардинальних змін в медичній галузі, особливо у сфері надання медичної допомоги в державних поліклініках та лікарнях, ведуться не перший рік. Кожен новий міністр охорони здоров’я традиційно анонсує, що з наступного року українці матимуть нове, якісно краще європейське медичне обслуговування, а безумовною мотивацією для лікарів стане підвищена зарплатня та вигідні умови праці.

Як буде на цей раз – покаже час. Звісно, бажання та амбіції реформувати охорону здоров’я в міністра є, і це не може не тішити. Однак, для втілення в життя грандіозної медичної реформи волі та рішучості лише Міністерства охорони здоров’я не достатньо. Для того, щоб медична галузь повернула в правильне русло, зусилля потрібно об’єднати – необхідна підтримка уряду, а також Комітету охорони здоров’я Верховної Ради.

І хоча наразі реформа медичної галузі – це лише, так би мовити, вектор, по якому планують рухатися в МОЗ, експерти уже висловлюють свої “за” та “проти”.

Що зміниться?

Розпочнуть зміни в медичній галузі з реформи послуг первинної ланки (це сімейні лікарі, педіатри, терапевти) та екстреної допомоги. Пацієнти підписуватимуть договір, прямий контракт з лікарем на рік, прописуючи при цьому обсяг надання безкоштовних послуг. А найголовніше – обиратимуть лікаря самостійно. У свою чергу, за словами в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, лікар отримуватиме фінансування, щоб займатися пацієнтом або родиною.

Між іншим, обирати лікаря не обов’язково за місцем прописки, більше того, в разі, якщо з якихось причин він не задовольнятиме пацієнта – контракт дозволяється розірвати.

Як відзначив в коментарі сайту “24” Андрій Гук, голова ради громадської організації “Асоціація медиків Революції Гідності”, така ініціатива є впровадженням кращих практик. Адже, укладаючи угоду, лікар бере на себе зобов’язання займатися профілактичними програмами своїх пацієнтів, скажімо, коригувати стан здоров’я.

Однак, такі речі не є принципово новими, пояснила в коментарі сайту “24” Олена Кучерук, менеджера програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду Відродження. Зобов’язання обирати терапевтів, педіатрів чи сімейних лікарів вже було закладено в реформи “первинки”, яка реалізовувалася в чотирьох пілотних областях, а також у Києві.

Це має бути зроблено в такий спосіб, щоб люди були добре поінформовані. Бо зазвичай про те, що потрібно скласти такий договір, дізнаються, коли приходять на плановий візит до лікаря,
– зазначила Кучерук.

В ідеалі, вважає вона, обирати за місцем, якістю та зручністю лікуючого лікаря пацієнт повинен незалежно від форми власності – держава “контрактує” цю послугу, тобто замовляє та оплачує її для пацієнта. Зрештою, це цікаво й приватному сектору. Бо вони зацікавлені в тому, щоб боротися за державні кошти.

Реімбурсація ліків

Одночасно з медичною реформою з 1 січня наступного року стартує реімбурсація (відшкодування громадянам витрат на придбання лікарських засобів) ліків від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету й бронхіальної астми. На думку Кучерук, реімбурсація – це той шлях, яким йшли інші країни, наприклад Хорватія, коли реформували систему охорони здоров’я.

Дійсно, це можливість через сімейного лікаря повертати кошти або забезпечувати на безоплатній основі частину лікарських засобів для населення, – наголосила Кучерук.

Зрештою, за словами експерта, це підвищило б статус первинної допомоги й дозволило б перерозподілити потоки пацієнтів.

Медустанови в оренду

Медичні заклади, відзначила Уляна Супрун, і далі належатимуть міським або обласним радам, однак зможуть отримувати додаткові кошти з інших джерел, наприклад, здавати приміщення в оренду, самостійно визначати, яке обладнання придбати або, можливо, краще не купувати, а взяти в оренду.

Здавати в оренду приміщення медичні заклади можуть і зараз, і роблять це активно, коментує Кучерук. Про що свідчать ті ж самі аптеки чи магазини на базі лікарських установ. Наразі йдеться про більшу автономізацію медичних установ, коли керівники та робочі колективи матимуть суттєві повноваження та права, відтак самостійно вирішуватимуть як розпоряджатися отриманими коштами від оренди.

Як фінансуватиметься?

Буде створена державна агенція, яка виступатиме посередником між бюджетом і лікарями або лікарнями, запевнила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Частина бюджетних коштів напряму виділятиметься для первинної ланки. Така агенція оплачуватиме медичні послуги.

Для нас ця агенція не є зовсім зрозумілою структурою і наразі невідомо, як вона має правильно функціонувати, щоб були задоволені і пацієнти, і лікарі, наголошує голова Комітету з медичного права Асоціації правників України Олена Беденко-Зваридчук. Анонсовані зміни в медичній сфері вона сприймає скептично. На думку експерта, реформувати медичну галузь можна, але не в найближчій перспективі. Європейські підходи – це добре, однак в українських реаліях найкращі світові практики не працюють.

Основне – це українська ментальність, усі найкращі варіанти, що пропонують у вигляді реформи чи переймання досвіду в інших країн – в Україні не завжди приживаються,
– зазначила вона.

Крім того, за її словами, попередні команди в спробі реформувати медицину заявляли, про те, щоб сімейні лікарі стали суб’єктами підприємницької діяльності. У такому разі лікар-підприємець просто не виживе, бо йому треба буде заплатити за оренду приміщення, комунальні послуги тощо. Буквально минулого тижня на одному з медичних форумів, каже Беденко-Зваридчук, питання про таку форму роботи знову піднімалося.

Скільки пацієнтів припадає на лікаря?

Можливість на власний розсуд обирати лікаря може призвести до того, що до одних лікарів вишиковуватимуться черги, а іншим спеціалістам пацієнтів не вистачатиме. З іншого боку – це породжуватиме конкуренцію й якість надання послуг зростатиме, бо медпрацівники боротимуться за пацієнтів. Оскільки чим більше буде пацієнтів – тим вищу заробітну плату лікарі отримуватимуть. У свою чергу, існують певні обмеження щодо кількості пацієнтів, яких лікар може прийняти упродовж місяця. Як відзначила Беденко-Зваридчук, якщо говорити про лікаря первинної ланки – це максимум 1 500 пацієнтів на місяць, однак насправді в Україні за одним сімейним лікарем закріплено по 2 500 пацієнтів. А от скільки лікар прийме їх за день – регламентується виключно головним лікарем цього закладу.

Раніше за радянськими нормативами на одного пацієнта виділялося 8 хвилин, згодом цю норму відмінили й надали повноваження визначати “таймінг” на одного пацієнта головному лікарю кожного конкретного медзакладу індивідуально,
– пояснила голова Комітету з медичного права Асоціації правників України.

Для порівняння: у приватних медичних закладах прийом лікаря триває цілих півгодини.

Коли запрацює?

Офіційно медична реформа стартує з 1 січня 2017 року й має завершитися в 2020 році. На думку експерта Медико-правової мережі з питань медичного маркетингу Віктора Корогода, медична реформа не несе вирішення тих проблем, з якими стикаються пацієнти та лікарі.

Складається депресивне враження, що чиновники 20 років тупцювали на місці з цими лозунгами, проте станом на жовтень 2016 року Міністерством охорони здоров’я, Кабміном і Верховною Радою не створено будь-яких принципових засад змін законодавства чи створення нормативних документів, які б дозволяли бути втіленим таким реформам, – коментує Корогода.

Крім цього, підкреслює він, персонал не підготовлений до таких змін, а країна не має усіх тих ресурсів (матеріальних, фінансових, інфрастуктурних, технологічних, кадрових тощо), які є обов’язковими умовами функціонування складних організаційних систем медичного страхування для пацієнтів. Поки цього всього не буде, каже він, можна скептично відгукуватись щодо планів профільного міністерства.

Ще одна проблема, яка може з’явитися в ході реформування медичної галузі, додає голова ради громадської організації “Асоціація медиків Революції Гідності” Андрій Гук – це банальний саботаж українських чиновників. Адже багатьох з них нинішня ситуація влаштовує – плисти за течією так, як пливемо уже 25 років. З іншого боку, підсумовує Гук, це все має робитися під наглядом громадськості, волонтерів, відповідних наглядових рад в кожному закладі охорони здоров’я. І якщо щось піде не так – українці вже мають досвід ведення дискусії з владою.

 

Залишити коментар

Кометарі