Лікарі шукали сироватку по всій Україні… Знайшли за добу. Тепер уся надія на Бога.

— Син приніс Настіньку на руках. Зі стопи кров юшить. Каже, порізалася об скло, як із курчатами гралася. Я рану промила, помастила кремом, — розповідає 31-річна Алла Браславська із села Луги Чечельницького району на Вінниччині. Її доньці 4-річній Анастасії діагностували правець.

Другий місяць дівчинка лежить в обласній лікарні.

— Ножка заживала. Ми пішли на річку, покупалися. На ранок Настя прокинулася через судоми. Зціпила зуби, не може розжати. Надвечір стала корчитися від болю. Фельдшер послала в район, — говорить Алла Володимирівна. — “Скора” в наше село не їздить, самі везли за 20 кілометрів.

Причини судом лікарі з’ясувати не могли, викликали колег із Вінниці. Ті виявили правець — гостре інфекційне захворювання, що вражає нервову систему.

— У Насті судоми були кожні 20 хвилин. Лікарі ввели подвійну дозу сироватки, вивели з тяжкого стану, — продовжує. — Дочці робили щеплення від правцю, але запізно, бо була застуджена.

Три тижні дівчинка була підключена до апарата штучної вентиляції легень.

— Зараз дихає з трубкою в горлі. Просить водичку, потихеньку говорить. Щодня на ліки йде до тисячі гривень. Мій і чоловіків брати воюють в АТО, вислали 8 тисяч.

— Дитину витягуємо з трудом. Щеплення мали робити за графіком. Одне, за півтора місяця — друге, за стільки ж — третє. А їй друге щеплення зробили за чотири місяці, третє — за три, — пояснює лікар-інфекціоніст 58-річна Людмила Бровінська. — Реабілітація затягнеться щонайменше на півроку.

Востаннє правець на Вінниччині діагностували 2011-го. Дотепер випадків не було.

— Збудник хвороби — в землі. Розвивається у середовищі без повітря, — продовжує Людмила Бровінська. — Рану Насті замазали кремом, перекрили доступ кисню — створили ідеальні умови для мікроба.

У реанімації Дніпропетровської дитячої обласної лікарні № 6 лежить 5-річна Надія Савушкіна із села Ново­андріївка Васильківського району. У неї теж правець. Харчується через зонд, дихає за допомогою апарата.

— Третій тиждень витягують Надійку з того світу, — каже мати 30-річна Ірина Савушкіна. — Дочка поранила ножку об гілку. Наступного дня шкіра навколо порізу почервоніла, ми поїхали в медпункт. Через два тижні Надя стала закидати голову назад. Почалися судоми, опухли ноги, потягнуло шию та рот.

Жінка не пам’ятає, чи робили доньці щеплення.

— Дівчинка поступила у важкому стані, — каже заступник головного лікаря лікарні № 6 Ліна Чергінець. — Правець був у запущеній стадії. Якби не протиправцева сироватка, могла померти.

— Самі чуть не вмерли, коли дізналися, що вакцини нема. Лікарі шукали сироватку по всій Україні, ми підключили друзів, — говорить Ірина. — Знайшли за добу. Тепер уся надія на Бога.

Джерело

 

Залишити коментар

Кометарі