1996 – рік запровадження повноцінної власної валюти

1996 рік. Україна після 5 років Незалежності вперше отримала власну повноцінну валюту – на зміну перехідним та інфляційним купоно-карбованцям прийшла гривня.

Сайт “24” розпочав проект до Дня Незалежності. 25 років самостійного шляху, 25 років досягнень і звершень. Чим запам’ятався кожен рік? Згадайте з нами – як це було!

Про запровадження повноцінної валюти почали говорити ледь не одразу після прийняття Декларації про державний суверенітет у липні 1990 року. За словами першого президента Леоніда Кравчука, цю проблему постійно піднімала Комісія Верховної Ради з питань економічного розвитку, а найбільшу активність проявляли народні депутати Іван Заєць і Вадим Гетьман, а також тодішній голова “Промінвестбанку” Володимир Матвієнко. До слова, саме останній згодом став першим головою НБУ, однак менше ніж за рік його на цій посаді змінив вищезазначений Гетьман.

Гривню мали намір запровадити одразу після проголошення Незалежності, а саме у першому півріччі 1992 року, але не зробили цього, оскільки економіка країни у той час була досить слабкою. Тому весь інфляційний удар на себе прийняли карбованці.

Купоно-карбованець, Україна, економіка, гроші

Перші ж купюри надрукували все в тому ж 1992-му. Щоправда, цьому передував конкурс на дизайн нової валюти. До прикладу, було представлено аж 15 варіантів портрету Мазепи, а Тараса Шевченка планувалося зобразити або молодого, або у похилому віці, або ж у баранячій шапці.

Спочатку планували випустити гривні номіналом 1, 3 і 25 гривень, та потім замінили на 2 й 20. Відмовились й від випуску 3, 15 та 20 копійок. Так, у незалежній Україні прощались із радянським минулим.

3 гривні, гроші, фінанси

Щодо зображення на банкнотах, то відбулися тривалі дискусії. Відтак, ухвалили рішення про виокремлення тих осіб, які стали знаковими для історії України. На зворотному боці банкноти передбачалося зображення архітектурної споруди, створення чи існування якої було тісно пов’язане з відповідними історичними постатями.

Тоді взагалі таких радикальних позицій, як зараз у Верховній Раді, не було. І порівняно легко пішли і на Івана Мазепу, про Шевченка і мови не могло бути, про князя Володимира і мови не могло бути, Івана Франка, Лесю Українку. Єдине, що Іван Мазепа на той час був під анафемою, а Сковорода вже пізніше виник – 500 пізніше ввели,
– згадує член комісії з питань культури Верховної Ради у 1990-1994 роках Володимир Яворівський.

Цікавим є і той факт, що перші українські гривні виготовлялись за межами України: у Канаді та Великій Британії, а за матриці для майбутніх грошей ми не заплатили жодної копійки. Саме англійці розробили новий дизайн купюр номінальною вартістю 50, 100 і 200 гривень. Удосконалили вони і перші “двадцятки”, оскільки Іван Франко на них вийшов дещо спотвореним.

Франко, 20 гривень

На Батьківщині ж штампували лише монети – на Луганському патронному заводі. Але вони швидко потемніли через те, що викарбовувались з неякісного матеріалу. Потім вже підібрали кращий метал.

Назву “гривня” вибрали не випадково – так називалась валюта Київської Русі та Української Народної Республіки. Саме ж слово походить від прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто – на “загривку”).

Гривня, прикраса, Київська Русь

Після гривень почали думати про монети. Їх не хотіли називати копійками. Спершу пропонувалися такі варіанти, як “сотий” і “різаний”, потім “шаг”, однак Верховна Рада вирішила, що ці слова є маловживаними та не приживуться серед українців, і залишили копійку.

Пробувши у сховищах Нацбанку протягом чотирьох років, українські гривні нарешті побачили світ. Спешу одразу після дня Незалежності 25 серпня 1996 року було оприлюднено указ президента України Леоніда Кучми “Про грошову реформу в Україні”. Документ передбачав, що національною валютою нашої держави стає гривня та її сота частина – копійка.

Сама ж реформа стартувала 2 вересня, і протягом двох тижнів з обігу повністю вилучилися карбованці та а обмінювалися на гривні за курсом 100 000 до 1. Відтак, найбільший на той час номінал у 1 мільйон перетворився на 10 гривень. Крім того, 2 вересня у гривні було перераховано ціни, тарифи, оклади заробітної платні, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, вклади громадян у банках. Щоправда, упродовж таких змін можна було розраховуватись як купоно-карбованцями, так і гривнями, а обміняти карбованці на гривні можна було установах НБУ аж до 31 грудня 1997 року. Після цього інфляційну валюту повністю утилізували.

Експрес, гривня, 1996
Вирізка з газети “Експрес” того часу

Зараз в обігу ми маємо купюри номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень. Колись пропонувалася і 1000, а на ній могли бути зображеними Данило Галицький або Пантелеймон Куліш.

Дещо цікавіша ситуація з монетами. У руках українців наразі перебувають 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок і монета вартістю 1 гривня. Щоправда, екс-очільник НБУ Сергій Тігіпко планував випустити масовим тиражем не лише монет номіналом в одну гривню, а й двогривневі та п’ятигривневі монети. Він стверджував, що хоч у виготовленні монети і дорожче банкнот, зате служать набагато довше. Проте до випуску монет справа так і не дійшла.

монети, 5 гривень

Як би там не було, українці повинні пишатися своєю валютою, оскільки з її запуском зміцнилась і економіка України.

Як тільки з’явилась реформа, суттєво зросли надходження валюти, дуже суттєво, в рази. Почали приходити зарубіжні інвестори. Вона дійсно дала поштовх для нормальної торгівлі України із зарубіжними країнами,
– підсумовує вищесказане президент українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Додамо, що має українська “гривня” і власний знак – ₴. Його ввели у 2004 році з ініціативи тодішнього голови НБУ Сергія Тігіпка. Знак являє собою варіант прописної кириличної букви Г з двома горизонтальними рисами, що символізують стабільність, як і в знаках інших валют, наприклад, долар чи євро. Офіційне скорочення валюти – “грн”.

Редакція “24” вітає усіх з прийдешнім Днем Незалежності!

 

Залишити коментар

Кометарі