Як міняють українську систему безпечності харчових продуктів

В Україні впроваджують європейські стандарти з безпечності харчових продуктів. Минулого року було прийняте нове законодавство у цій сфері. А цього року — учасників харчового ринку навчали, як це законодавство застосовувати. Як відбувається процес перетворення радянських підходів до безпечності продуктів харчування та що він обіцяє українцям — у матеріалі сайту “24”.

З 20 вересня 2015 року в силу вступив закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів”, спрямований на наближення українського законодавства щодо якості і безпечності харчових продуктів до європейського рівня. Суть його в тому, що в Україні впроваджується система, прийнята у Європі і світі — система управління безпечності харчових продуктів НАССР (ХАССП). Ці принципи означають ідентифікацію, оцінку та контроль небезпечних факторів, які є визначальними для безпечності харчових продуктів.

Наступний крок — навчити учасників харчового ринку застосовувати ці принципи. Як розповів сайту “24” керівник Проекту “Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні” Тоні Віл, майже 1500 операторів ринку харчових продуктів стали учасниками семінарів “Нове харчове законодавство. Завдання, відповідальність та нові можливості для операторів ринку. Практичні аспекти впровадження процедур, заснованих на принципах HACCP”.

Ініціювали таке навчання у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, а реалізували — силами Проекту. Навчали представників малого та середнього бізнесу, а саме — учасників ринку, які провадять діяльність у сфері виробництва харчових продуктів, а також їх роздрібного продажу. Навчання проводилось у 24 областях України та в Києві, кожне відвідали до 50 осіб. Останні семінари з цієї серії відбувались у Краматорську та Сєвєродонецьку. Учасників обирали міністерство спільно з місцевою владою.

Враження від навчання позитивне. Учасники були дуже вмотивовані, зацікавлені у цьому навчанні,
— зазначив Тоні Віл.

Чому вчили харчовиків

Вчили їх вимогам нового харчового законодавства та як правильно провести необхідну реорганізацію підприємств, щоб до вересня 2016 року, як того вимагає новий закон, впровадити програми – передумови системи НАССР, а до вересня 2017 – самі процедури, засновані на принципах НАССР.

Заступник керівника Проекту “Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні”, старший експерт з питань європейського законодавства Яна Добідовська розповіла, що вже напрацьовано багато підзаконних актів.

Чим раніше оператори зрозуміють, що на них чекає, тим швидше зможуть адаптуватися до нових вимог,
– пояснила експерт.

Найперше, зазначила Добідовська, на семінарах з’ясували, хто такі оператори харчового ринку: це не тільки виробник. Супермаркет, перевізник, фермер — це теж оператори ринку. Кожен відповідає за свій етап діяльності.

Серед питань, як найбільше цікавили учасників харчового ринку – нові вимоги по гігієні, новий принцип відповідальності за безпечність харчового продукту.

Відповідальність покладається на оператора ринку, а не на державу. І кожен оператор ринку відповідальний в межах своєї діяльності, тобто – на кожному етапі харчового ланцюга,
– пояснила Добідовська.

Серед інших важливих питання, які обговорили – якими документами має супроводжуватись харчовий продукт в обігу на території України. Зараз триває процес дерегуляції, багато документів з тих, що раніше супроводжували харчовий продукт, нині відмінені.

Наприклад, висновок санітарно-гігієнічної експертизи. Тому що причинно-наслідкового зв’язку між безпечністю харчового продукту і цим висновком немає. І багатьом операторам ринку було важко усвідомити, що цей документ вже не потрібен,
– відзначила експерт.

Про принципову відмінність нових гігієнічних вимог детально пояснив старший експерт з ХАССП та простежуваності Проекту “Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні” Юрій Оглашенний: нові вимоги описують результат, який потрібно досягнути, а не описують – як його досягнути. Якщо законодавство покладає відповідальність за безпечність харчового продукту на оператора ринку, то воно не повинно обмежувати його у інструментах, як реалізовувати цю відповідальність.

Тобто, держава законодавчо прописала – що треба забезпечити. Оператор ринку сам визначає – як це зробити. А під час перевірки компетентним органом державний інспектор визначає, чи достатні обрані оператором методи для того, щоб постійно випускати безпечний харчовий продукт, чи потрібно вносити зміни в діяльність оператора харчового ринку,
– пояснив Оглашенний.

Так само кожен оператор забезпечуватиме безпечність продукту відповідно до своєї компетенції. Наприклад, ми можемо уявити молокопереробний завод і кіоск. Гігієнічні вимоги, які потрібно забезпечити, у них різні. У першому випадку – це весь комплекс. У другому – це 5-6 вимог.

Експерти підсумовують: новий принцип побудови відповідальності між операторами ринку дає їм більше свободи, але вони мають самі зрозуміти і вибудувати свої стосунки з постачальником чи клієнтом.

Державний контроль безпечності харчових продуктів

З 6 квітня 2016 року в Україні діє новий компетентний орган, який може здійснювати перевірку операторів харчового ринку: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів — скорочено Держпродспоживслужба. Фактично це правонаступнки Держфітослужби, якої вже офіційно немає. Формування нової служби ще триває, у регіонах йде процес створення територіальних органів цієї служби.

Серед новинок у сфері держконтролю за харчовими продуктами: відмінили практику повідомлення за 10 днів. Інспектор може прийти до оператора у будь-який час.

Для операторів ринку це було хвилююче питання. Що вони мають бути постійно готові. Але ж інспектор може прийти до них з виключним переліком питань, які є у вільному доступі, їх можна скачати з сайту. У інспектора також мають бути при собі документи: направлення на перевірку, посвідчення, що він є державним інспектором. Тому що перевірки мають право проводити виключно інспектори, а не будь-яка посадова особа компетентного органу,
– пояснила Добідовська.

Додамо також, що Проектом “Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні” була організована і проведена півторарічна навчальна програма для інспекторів Держпродспоживслужби: їх вчили як правильно перевіряти ефективність впровадження операторами ринку харчових продуктів процедур, заснованих на принципах НАССР.

Що отримує споживач

Завдяки новим принципам безпечності продуктів споживач може бути впевненим у тому, що харчова продукція на полицях магазинів є безпечною. І немає необхідності тримати такий орган як інспекція з захисту прав споживачів, як це було за радянських часів, і лишалося “у спадок” до останнього часу.

При сучасних глобалізації ринку і асортименті продукції контроль безпечності харчових продуктів, який здійснюється шляхом лабораторних досліджень готового продукту – не є ефективним. У нас багато продуктів, виробників з різних куточків світу. Набагато простіше проконтролювати процес – як випускається цей продукт. Якщо процес правильно розроблений, і чітко дотримуються параметрів, то апріорі продукт буде безпечним. Тому і державний контроль спрямований на контроль процесів,
– пояснив Юрій Оглашенний.

Цей підхід вимагає змін у відносинах між операторами ринку. Якщо виробник отримав небезпечну сировину і виготовив небезпечний продукт, то винен виробник. Але і той, хто випускав сировину – теж винен. Раніше в стосунках і постачальниками і клієнтами цього не було. Тепер же кожен у харчовому ланцюгу відповідальний за випуск безпечного продукту.

Тому стосунки між виробником і постачальником, чи між роздрібною торгівлею і виробником – теж повинні виходити на інший рівень: перевіряти процеси, як постачальник виготовляє сировину,
– уточнив експерт.

Споживач, таким чином, буде впевнений, що будь-який продукт, який він взяв на полиці магазину, буде безпечним. І що в кафе він прийде, з’їсть там продукт, і не буде ситуацій, коли десятки людей опинилися у лікарні. Тобто, де б спроживач не купив продукт – до всіх будуть однакові вимоги. Кафе або працюватимуть, або ні, але скрізь продукція буде безпечною.

Нові правила на харчовому ринку вводитимуться поступово

У новому законодавстві є багато відтермінованих вимог, пояснила Яна Добідовська: до 20 вересня цього року харчові продукти можуть випускатися ще по старих вимогах. У супермаркетах такі товари можуть бути до закінчення терміну придатності. Так само нові гігієнічні вимоги набувають чинності після 20 вересня 2016 року.

Процедури, засновані на принципах ХАССП також відтерміновані, впроваджуватимуться з вересня 2017 року, 2018 і 2019 – в залежності від виду потужності і від її виду діяльності. Це зроблено для того, щоб оператори ринку мав час підготуватися до змін,
– пояснила Добідовська.

Таким чином, є велика надія, що вже за три роки українські харчі наблизяться за стандартами безпечності до європейських.

 

Залишити коментар

Кометарі