“Привіт, солдате” – Неймовірно, аж мурашки по шкірі!

“Привіт, солдате” – Неймовірно, аж мурашки по шкірі!

Вірш, написаний 11-річною дівчинкою з Одещини, Юлією Бощенко.

Привіт, Солдате! Ти мене не знаєш,

Я просто дівчина, живу собі як всі,

В моєму місті тихо, не стріляють.

Але війна торкнулася душі!

Чому пишу тобі? Бо серце просить,

Бо я так звикла і вірші, що на душі,

Я викладаю на листі!

В моїй країні сльози, біль і розпач,

І так нестримно пишуться листи.

Ти зараз там на сході України,

Душею б’єшся на передовій,

Там дуже страшно,постріли лунають,

Та не здаєшся ти, ідеш вперед!

Ідеш у бій і остраху не маєш!

Ти борешся за волю України,

За незалежність та її життя,

І за майбутнє кожної людини,

а серед них живу і я!

Ти тільки повернись благаю, чуєш,

Ти не лети далеко в небеса,

Бо тут на цій землі тебе чекають

Батьки, родина… Вся сім`я.

І вся країна молиться за тебе,

Щоб швидше повертався ти живий,

І я також щодня молюся небу,

Аби в моїй країні настав мир…

Я сподіваюсь ці рядки почуєш,

А може прочитаєш у листі,

Я дякую тобі за те, що захищаєш,

Мою країну… Дякую тобі!..

Джерело

 

   

Залишити коментар

Кометарі