“Як можна терпіти, що за такі великі гроші нічого не відбувається?” – Луценко

Про недоліки в роботі Національного антикорупційного бюро, про “Закон Надії Савченко” і можливі зміни до нього, про справу щодо нардепа Олександра Онищенка і про те, якою Україна буде через рік — розповідає народний депутат Ігор Луценко.

З народним депутатом Ігорем Луценком, 37 років, зустрічаємось у Маріїнському парку біля Верховної Ради. Кілька хвилин по другій чекає нас на лавці поблизу фонтану. На вулиці спека. Луценко роззувся. Ноги у чорних шкарпетках поклав на черевики. Зліва на футболці – значок партії “Батьківщина”.

Нещодавно до Національного антикорупційного бюро передали чорну бухгалтерію Партії регіонів. Хто зацікавлений у цьому?

– Голова Служби безпеки Василь Грицак думає, як стати наступним Борисом Ложкіним (керівник Адміністрації президента. – Gazeta.ua). Гасить офшорний скандал добутим у “регіоналів” залежалим компроматом.

У НАБУ кажуть, що оприлюднення прізвищ зі списку завадить слідству.

– Не знаю, як це може завадити. Хто міг злякатися і втекти, вже б зробили це. Знищили б докази, домовилися зі свідками. Якщо б хтось дійсно хотів розслідувати “чорну касу”, шуму б не було. Насправді ж це медійна спецоперація. Направлена на зменшення проблем президента в інформаційному просторі.

Як найкраще використати інформацію з цих документів?

– Треба було б тихенько розслідувати справу щодо Центрвиборчкому (у чорній бухгалтерії фігурує Охендовський М.В., дані якого повністю відповідають паспортним голови ЦВК Михайла Охендовського. -Gazeta.ua).

Також варто опитати тодішніх співробітників офісу Партії регіонів (“чорну касу” викрали під час пожежі в ньому 18 лютого 2014 року, за словами голови Закарпатської облдержадміністрації Геннадія Москаля. -Gazeta.ua). Так можна встановити походження документів. Зараз вони нічого процесуально не значать. Підписи легко підробити. Це – не доказ, а привід зареєструвати заяву, порушити кримінальне провадження. Встановити, що нічого не відомо і закрити справу. І таке рішення буде законним, на жаль.

Ніяких юридичних наслідків справа не матиме?

-Це оперативна інформація. Повідомлення на рівні сексота. Якщо у слідства немає альтернативних джерел, її не можна використати в суді. Від неї мали відштовхуватись. Амбарна книга дає розуміння, де копати. Втім, НАБУ бракує ресурсів і професіоналів, щоб займатися цим.

Нардеп Сергій Лещенко казав, що у списку є люди з оточення Порошенка.

– Звісно, вони там будуть. В оточенні президента купа “регіоналів”. Він сам мав стосунок до Партії регіонів. Нехай за 1990-ті “чорну касу” піднімуть. Подивляться, чи був від Петра Олексійовича дохід.

За два роки по революції у країні далі процвітає корупція. Чому?

-А що змінилося? Загинули 10 тисяч людей за 600 кілометрів від нас. Це не ті зміни, через які щезає корупція.

Створені органи, які б мали їй запобігати. Наприклад, НАБУ.

– Це не орган боротьби з корупцією. Це орган, який може розслідувати дуже вузький перелік злочинів. Дай Боже, 5-7 відсотків того, що ми розуміємо під корупцією, було в його компетенції.

Бюро не бореться з корупцією, а карає за неї. Щоб її здолати, треба повернути нагляд за дотриманням законів суб’єктами публічного права, котрого парламент позбавив прокуратуру у 2014 році. Щоб влада дотримувалася законів, за нею має хтось наглядати. Не завжди корупцію можна зупинити кримінальним провадженням. Наприклад, депутату виділяють ділянку в парку під ресторан. Хто з цим боротиметься? Нема кому. Прокуратура була єдиним органом, який мав право оперативно подати припис до міської ради про скасування незаконного рішення.

Ви подали заяву до Генпрокуратури про злочин керівника НАБУ Артема Ситника. Чому?

– У своїх рожевих мріях думав: якщо ми будуємо орган, створений США і профінансований ними, то й закони будуть “їхніми”. Маю на увазі, що американські детективи намагаються їх виконувати. Але, приміром, є стаття 214-а Кримінально-процесуального кодексу (“Початок досудового розслідування”. – Gazeta.ua). Якою б недолугою вона не була, її треба виконувати. Якщо будь-хто подає заяву про злочин, треба реєструвати кримінальне провадження. Якщо склад злочину не знайдений, його закривають. Ситник її не виконує.

Саме через це можна було домагатися звільнення Шокіна. За дві речі: за те, що не виконувалась статття 214-та і за те, що прокурори, які підтримували неправдиві – визнані незаконними Європейським судом з прав людини – звинувачення в суді проти майданівців, були невідлюстровані. Теперішній генпрокурор робитиме те ж саме.

Тому я написав заяву. Що ж це за такий новий орган? Як можна терпіти, що за такі великі гроші нічого не відбувається? (Директор НАБУ отримує більше 75 тис. грн в місяць, детективи – майже 34 тис. – Gazeta.ua)

А як би ви діяли зараз на місці Ситника?

– Я б виконував закон. Або прийшов би у Раду і сказав: “Депутати-негідники, змініть КПК, я не можу працювати!”. Тоді б правоохоронна тусовка подумала: “слухайте, хоч одна людина високого рівня вийшла і сказала депутатам, що вони створили недолугий кодекс”. Але ж НАБУ це влаштовує. Одні справи можна порушувати, а інші – ні.

Бюро стає ще однією інституцією, з якою треба боротися. Навіщо це нам?

Було б доцільно його закрити?

– Ні, закривати пізно. Спочатку треба було реформувати існуючі органи. Провести не вибіркову чистку, а нормальну люстрацію прокурорів. Якщо порушив 214-ту статтю – до побачення. Після цього прокурори ходили б по струнці. Не виконували б злочинних наказів своїх начальників. Не брали б хабарі. По суті НАБУ – це ті ж прокурори. Називаються інакше, а поводяться по-старому.

Нещодавно Рада прийняла закон про судоустрій. Яка доля цієї реформи?

– Це жорстке рейдерське захоплення президентом судової гілки влади через Конституцію. Тепер будемо мати централізований ринок замовних судових рішень. Порошенко віддаватиме накази.

Ваша колега по фракції Надія Савченко заявила про необхідність прямих переговорів із сепаратистами. Поділяєте її думку?

– Я не можу стверджувати, що саме мала на увазі Надія. Як я розумію її слова, то частково їх поділяю. Скажімо, щодо переговорів про обмін полоненими. Але дипломатичного визнання сторони сепаратистів не може бути. Наступного разу вона повинна чітко карбувати своє слово. Їй треба звикати бути політиком.

Прямі переговори з бойовиками давно ведуться. Але за участі інших сторін.

Коли бойовики просять режим тиші, щоб вивести поранених і вбитих – це прямі переговори? Так. Але при цьому ми не визнаємо їх сторону.

У багатьох моментах Надія права. Наприклад, якби в переговорах не було Росії, ми б знайшли спільну мову з незадоволеними людьми, які повстали. Але ж Росія не збиралась нас виводити на прямий діалог із сепаратистами. Вона одразу дала їм автомати, кулемети, Гради. Сказала: стріляйте, і вони почали стріляти.

Ви з нардепом Бориславом Березою вносили правки в “Закон Савченко”.

– Сумнівна річ у тому, що він урівнює злочини різної важкості. Хочу його покращити. Особливо у частині злочинів, котрі стосуються конфлікту на Донбасі. У випадку державної зради, який там день за два? До речі, я ще не встиг поговорити з Надіею. Станом на зараз буквально 2-3 рази з нею бачився.

Ви підготували проект закону ще у лютому. Якось просувається?

– Чекаємо. Багато хто зацікавлений, щоб “Законом Савченко” паплюжити її ім’я. Насправді вважаю, що це – добрий закон. Ліквідовуємо несправедливість щодо людей, які роками сидять у СІЗО без вироку. Яких держава через свою недолугість не може ні випустити, ні посадити. Краще звільнити винних, аніж тримати невинних в СІЗО. Я свого часу побував у Лук’янівському і розумію, що це таке. Там жахливі умови утримання, неприйнятні для європейської держави.

Яким буде продовження справи Олександра Онищенка?

– Побачимо ще багато піар-баталій на ній. По-перше, НАБУ діє абсолютно піарницьки в цій справі з початку. До подання генпрокурору на стіл пропозиції щодо арешту нардепа Онищенка, анонсували це в ЗМІ. Друге: якщо карати Онищенка, то разом з іншими посадовцями. Його звинувачують у податкових зловживаннях. Треба бути генієм, щоб без змови з Державною фіскальною службою вкрасти 1,3 мільярда гривень. Певно, розраховували на некомпетентність та поганий імідж Онищенка. Його вирішили вичавити з країни. І показати це як успіх слідства. Натомість його партнери по бізнесу, зокрема Ігор Кононенко (народний депутат від Блоку Петра Порошенка. – ГПУ), візьмуть на себе координацію фінансових потоків. НАБУ скаже: депутатська недоторканість, ми зробили, що могли.

Але проблема не тільки в Онищенкові. Де подання на інших корупціонерів у парламенті — на Юрія Бойка, Євгена Бакуліна? Ледь не сімдесят відсотків “Опозиційного блоку” можна саджати. Парламент настільки заляканий словом “корупція”, що будь-кого позбавити імунітету навіть у порушення закону – не проблема.

Кого наступним Верховна Рада може позбавити недоторканності?

– Хотілося б, щоб це був депутат-мажоритарник Геннадій Бобов. Наскілько мені відомо, він причетний до вбивства майданівця в 2014 році (журналіста Василя Сергієнка у місті Корсунь-Шевченківський, Черкаська область. – Gazeta.ua). Є всі матеріали, які дозволяють покарати виконавців замовного вбивства і через них вийти на Бобова.

У якій точці перебуває зараз Україна?

– Ми відкотилися до 2012-2013 років. Розвиток йде циклічно: крок уперед, два – назад, далі – революція. Після останньої зробили знову два кроки назад.

Що буде протягом наступних року-півтора?

– Порошенко продовжить концентрувати владу в своїх руках. Позбавлятиме повноважень парламент, ставитиме своїх суддів. Критикам поступово закриватимуть рота. Так триватиме, поки система не скаже: далі так не можна. І буде новий вибух.

Чи не буде він руйнівним?

– Негатив з позитивом постійно змінюють один одного, але в цілому наш тренд правильний. Кожна революція приносить якісні зміни. При цьому дуже ризикуємо, бо амплітуда руху вгору-вниз надзвичайно велика. Ми часто заходимо за межу смерті і повертаємось знову. Не можна виключати, що одного разу можемо не повернутися з-за межі. Але ламана лінія розвитку веде вгору. В державі стає все більше українців, українська мова стає все популярнішою. Мова, державна символіка набули нового змісту, попри роки русифікації. У нас уже є армія на рівні людей. Немає зброї, немає грошей, організації, а люди є. Російська ФСБ роками працювала, щоби всі ці атрибути становлення української нації зникли, але вони відтворюються. Попри весь безлад. Україна, як трава, що проростає крізь асфальт, перемагає в гібридній війні.

Чи проведуть вибори на Донбасі?

– Вони найближчим часом вельми ймовірні. Тиск на Порошенка з боку Заходу величезний. За це вони його й люблять – з ним можна говорити про такі речі.

У виборах на Донбасі зацікавлений і Порошенко, і Путін, і Захід. Але український народ зараз не готовий до них. Пам’ятаємо 31 серпня 2015 року під Верховною Радою (у сутичках після голосування про внесення змін до Конституції щодо децентралізації. загинули 4 бійці Нацгвардії. – Gazeta.ua). Дивно, що була лише одна граната.

Однак, думаю, вибори без закритого східного кордону не визнають навіть найлояльніші до Росії наші західні партнери. Щоб місцеві вибори дійсно завершили конфлікт, треба на Донбасі проводити не менше п’яти років “дерусонацифікацію”. Тобто сепаратистів – притягнути до відповідальності за військові злочини, за антидержавницькі дії. Потім забезпечити доступ населення до об’єктивної інформації. І згодом тільки проводити вибори. Інакше це буде компроміс із дияволом, легітимізація польових командирів.

Чи допоможе озброєна місія ОБСЄ вирішенню конфлікту?

– Слабо уявляю, звідки ОБСЄ візьме необхідну кількість людей для такої масштабної місії. Яким буде цей контингент, які завдання? Наприклад, така ситуація: починається обстріл українських позицій в Авдіївці. Що буде робити ОБСЄ – битиме зі своїх європейських гармат у відповідь? Чи дійсно ОБСЄ в разі необхідності захищатиме мирне населення від російських військ? Одна труна із миротворцем – і в Європі станеться політична криза континентального масштабу. Казатимуть: нащо нам ті українці, нехай проводять вибори і миряться з Путіним. Така в Європі сьогодні позиція.

Джерело

 

Залишити коментар

Кометарі