За борги батька продали квартиру разом з синами

Таке абсолютне, здавалося б, поняття, як справедливість, – палиця о двох кінцях. Через дев’ять років після смертельного ДТП родичі загиблого нарешті отримали призначену судом компенсацію. Але це стало справжньою трагедією для рідних винуватця аварії. Літня жінка і двоє її синів, один з яких інвалід-візочник, виявилися проданими разом з будинком, який пішов з молотка. І не сьогодні-завтра можуть бути зараховані в офіційні бомжі.

ТРАВМУ ОТРИМАВ В ЮНОСТІ

Невелика, але добротна усадебка в Олександрії Григорію Антоненко дісталася частинами – за спадщину і дарування.

– Я і молодший брат в цьому будинку народилися, – згадує старший син Григорія – Ігор Антоненко. – І, звичайно ж, разом з мамою були в ньому прописані. Або, як зараз кажуть, що зареєстровані.

У 2002 році родину спіткало перше нещастя – невдало пірнувши в річку, Ігор отримав травму хребта, яка назавжди прикувала його до інвалідного крісла. А через чотири роки Григорій залишив сім’ю.

– У нас перед цим були постійні конфлікти з батьком, – розповідає Ігор. – Він казав, що господар, щоб ми забиралися. Але йти було нікуди, тому пішов він сам. Приходив тільки потім, щоб взяти якісь речі. Ми практично не спілкувалися.

Фатальне ДТП сталося через рік після розриву відносин. З чотирьох років за вироком суду Григорій відсидів тільки півстроку, але компенсувати збиток постраждалій родині не зміг – грошей від продажу машини вистачило, щоб погасити лише невелику частину з присуджених 38 тисяч гривень.

– В 2010 році нас вперше поставили перед фактом, що будинок заарештований і повинен піти з молотка. Я звертався в прокуратуру, подавав позови. З продажу нашу садибу зняли, але з арешту ні, – згадує Ігор. – Юристи говорили тоді, що виходить замкнуте коло: і продати не можна, оскільки ми маємо право на проживання, і з нашого боку теж нічого не почнеш.

І ЗНАТИ НЕ ЗНАЛИ

Так минуло п’ять років, тривоги стали забуватися. Новина про систему електронних торгів, яку ввели у 2015 році, пройшла повз уваги сім’ї інваліда. Тому візит незнайомця 1 березня 2016-го був як грім серед ясного неба.

– Цей чоловік представився Андрієм Холохоленко. Сказав, що купив будинок від імені своєї родички, і батько вже навіть передав йому ключі, – згадує Ігор. – Ми нічого не знали про те, що будинок знову був поставлений на продаж. І про те, що є сайт “Сетів” (держпідприємство “Система електронних торгів арештованим майном”. – Ред.), на якому він був виставлений.

…В судовому процесі за позовом Ігоря Антоненко прозвучали наступні аргументи: доступ до сайту, який би він не був специфічний, мають всі громадяни країни, виконавча служба не зобов’язана повідомляти про продаж будинку сторонніх осіб. З одного боку, якось дико звучить, що люди, які прожили в будинку все своє життя, виявилися сторонніми. З іншого – все виходить за законом.

– Я займаюся супроводом електронних торгів. Валентина Газбенко, мешканка Олександрії, звернулася до мене з проханням допомогти у купівлі будинку, який їй сподобався, – розповів Андрій Холохоленко, керівник ТОВ “ДХ “Олександрія”. – Колишній господар не заперечував. Він сам віддав мені ключі.

На питання, чи знала його клієнтка, що в будинку прописано три особи, наш співрозмовник відповів ствердно. Чому пішла на ризик? Адже виселити людей – не кота на вулицю викинути. А ніякого ризику, на думку Холохоленко, і немає. Адже продавцем нерухомості є держава, у кого ще отримати більші гарантії легітимності угоди?!

За борги батька продали квартиру разом з синами

ВИГІДНУ ПРОПОЗИЦІЮ

– Ми живемо бідно. У мене пенсія, у матері – допомога по догляду за інвалідом. Молодший брат перебивається випадковими заробітками. Але все одно, якщо б нас хоч повідомили, ми би викупили будинок. Пішов би до депутатів, благодійникам, взяв би кредит, – перебирає варіанти Ігор Антоненко.

Як неважко здогадатися, він програв позов в Олександрійському міськрайонному суді. І зараз сподівається на Апеляційний суд Кіровоградської області. Каже, налаштований боротися до кінця.

Тільки й інша сторона відступати не має наміру. Покупниця будинку також подала в суд позов про виселення “живого ” доважку”. У неї свої обставини.

– Валентина з чоловіком і маленькою донькою знімають квартиру. А дитину вони хочуть ростити в своєму будинку, – наводить доводи посередник в угоді.

Чому так привернула покупців садиба Антоненко? А відповідь дуже проста: будинок доглянутий, газове опалення, вода. Двір заасфальтований, є літня кухня, погріб, гараж.

– У минулому році ми новий паркан поставили, побудували хлів, – побивається Ігор.

Орієнтовна ціна такої нерухомості в Олександрії близько 15-18 тисяч доларів. З електронних торгів будинок пішов за 70 тисяч гривень. Тобто в п’ять разів дешевше.

КОМЕНТАР ЮРИСТА

Іван Ліберман, адвокат: “Реєстрація – це не захист від бездомності”

Реєстрація за яким-то адресою не означає, що людина має право на частину власності, якщо вона належить іншому на правах спадщини або договору про купівлю-продаж. Однак рішення про виселення приймає суд. Неповнолітні, інваліди, люди пенсійного віку або мають хронічні захворювання можуть бути позбавлені права на проживання тільки за умови надання альтернативної площі. При цьому законом допускається, що для дітей це може бути інтернат або будинок сімейного типу, а для літніх і інвалідів – відповідні притулки. Але це теж може вирішувати тільки суд. І тільки за участю місцевого органу опіки та піклування.

За словами Івана Лібермана, особи, які проживають разом з власником житла, наприклад, особи, що розлучаються подружжя, можуть претендувати на право співвласності їм тільки в тому випадку, якщо нададуть документи про вкладені в будинок або квартиру власних коштах. Наприклад, чеки про купівлю будматеріалів або квитанції про оплату праці найманих робітників.

– Тоді при продажу житла можна буде вимагати компенсацію половини витрачених грошей, які будуть вважатися спільним майном, – говорить адвокат.

Продаж квартири з людьми дійсно законна. Реєстрація – це обов’язок громадянина перед державою, щоб бути йому підконтрольним. Але не захист від бездомності.

Джерело

   

Залишити коментар

Кометарі