“Порошенко боїться, що добровольці прийдуть за ним, як Майдан прийшов за Януковичем” (відео)

Про шляхи реформування української армії, імпотентність політиків і невдалі кадрові призначення в інтерв’юGazeta.ua розповів колишній міністр оборони України Анатолій Гриценко.

Як Ви оцінюєте реформу армії за два роки війни?

2014 рік з точки формування армії втрачено. Це більш-менш зрозуміло, бо країна потрапила у лихий період, до якого ніхто не був готовий. 2015 фінансовий рік також втрачений. Це стосується і 2016 та 2017 фінансових років. Щоб провести реформи треба підготувати системний план змін. Такий документ має давати відповіді на питання: Хто? Що? Коли? За які кошти робить? З виходом на який результат? Хто контролює процес виконання? Нині немає державної програми розвитку ЗСУ. Кілька днів тому Петро Порошенко затвердив стратегічний бюлетень. Президент сказав, що на його основі розроблятимуть усі державні програми з реформування армії. Такі документи треба було підготувати ще за два роки. Оскільки документу немає, то скільки грошей не вливай, наші можновладці їх витратять, куди самі захочуть.

Чи стала армія сильнішою за час АТО?

– За період війни армія стала міцнішою і духом, і досвідом. Нажаль, через втрати і загиблих. Стосовно системного розвитку, то керівництво ЗС має дивитися на кроки вперед, а не воювати попередніми війнами. В такий спосіб протистояння не виграють. Нинішній міністр оборони Степан Полторак і його попередник не мають такого бачення. Вони – офіцери правоохоронних органів. Їх не вчили мислити глобально. Вони відмінно уміють захищати владу від Майдану. Характер і перспективи збройної боротьби в трьох сферах, асиметричні дії, сили спецоперацій – для цього треба мати спеціальні навички. Щоб в разі загрози оперативно використовувати наявні ресурси. Якби президент як Головнокомандувач захотів, він залучив би спеціалістів з-поза Міністерства оборони. Але таких завдань Порошенко не ставить. Треба зафіксувати базові положення у військовій доктрині. У ній мають бути відповіді на ключові питання, які характеризують процес побудови української армії у майбутньому. З усіх силових структур більшу частину особового складу треба зорієнтувати на захист країни та народу. А не на захист влади від народу, як є зараз. Це відображено в приорітетах розвитку. Бо ми бачили, яким оснащеним був “Беркут” під час Майдану, і якими на фронт пішли звичайні люди. Добровольці без наших грошей та зусиль волонтерів не мали б ані форми, ані зброї, ані їжі.

Які кроки треба зробити, щоб армія стала більш боєздатною та обороноспроможною?

– Є три базових принципи сучасної української армії. По-перше, Збройні сили мають базуватися на контрактній основі. Для цього треба ліквідувати примусовий призов. За часів президентства Януковича в цьому напрямку працювали. Прикордонна служба стала повністю контрактною, зараз знову призивають юнаків на строкову службу. По-друге, до контрактної армії треба створити резерв постійної готовності. Жодна армія в світі не може утримуватися в 100% готовності у мирний час. Тому є сили швидкого реагування, що першими вступають в бій, а за ними підтягують інші частини. До резерву записують підготовлених солдатів, сержантів, офіцерів або генералів, яких не треба вчити. Їх закріплюють за конкретною військовою частиною та на конкретній посаді. І щоб військового не шукали в іншій країні, він підписує забов’язовуючий контракт. Кожного року кілька тижнів солдат проходить у своїй частині військову підготовку за гроші. В момент наступу такі люди мають прийти до своєї частини і вона одразу вирушить на передові позиції. Третя складова – це сили тероборони. Сьогодні такі підрозділи можуть сформувати в унікальній ситуації. Коли після Майдану держава провалилася і включилася самоорганізація та волонтерський рух. Елемент самоорганізації добровольчих батальйонів плюс досвід Революції гідності допоможе сформувати боєздатні локальні підрозділи. Вони захищатимуть свої землю, родину, робоче місце. Але їх треба замкнути на армію, а не МВС. Як це зробив наш президент у воєнній доктрині. Це знову говорить про те, що Петро Олексійович боїться добровольчих батальйонів. Він боїться, що вони прийдуть за ним, як Майдан прийшов за Януковичем. Такі сили тероборони спочатку треба розгорнути в усіх прикордонних областях України. І тоді той досвід, що солдати отримали на фронті, реалізують у мирний час. Навколо потужних солдат і офіцерів, які себе проявили на війні, згуртуються сили тероборони. Тоді можна буде добиватись прийняття необхідних рішень місцевою владою.

Але примусовий призов зовсім не потрібний. Тим паче, коли Порошенко каже, що призовників не направлятимуть у зону АТО, виникає багато питань. У тому числі й те, що вони робитимуть в армії? Виходить, що хлопці отримають військову підготовку, щоб в результаті не захищати країну.

Останнє, що має вирішити країна під час війни – це питання оборонно-промислового комплексу. Потрібні чіткі відповіді на питання: що потрібно бійцям? хто це буде робити? в який термін? скільки буде коштувати? Зараз немає системного підходу у розробці та постачанні озброєння.

Міністр оборони Степан Полторак заявляв, що реформування армії розпочалось з реформування системи управління. Але в той же час Генштаб та Міноборони дублюють власні обов’язки. Які наслідки це має під час війни?

– Може бути будь-яке системне управління, але головне, щоб воно було в принципі. Щоб бути ефективною, система управління має бути підлаштована під об’єкт управління. Якщо у нас іде агресія іншої держави, якщо застосовуються системи залпового вогню, розгорнуто два військових корпуси на території ЛНР та ДНР, це вже явно не АТО. За визначенням – це має бути оборонна операція з іншою системою управління. Бо коли це АТО, то в силу вступає закон “Про протидію тероризму”, перший заступник СБУ підключає власне відомство та локалізує загрозу. Те, що відбувається в Україні уже третій рік, – зовнішня військова агресія. Для цього систему управління треба будувати наступним чином. Перший рівень – президент як верховний головнокомандувач. Наступний рівень – ставка верховного головнокомандувача, створена на основі Генштабу. Далі йдуть – війська.

Тут ситуація, коли треба обороняти країну, але застосовують систему на рівні заступника голови СБУ, а президент стоїть у стороні. Вже на цьому етапі починаються хибні речі. Простими словами, поставивши систему управління “Мерседеса” на “Славуту”, нічого не працюватиме. Тобто своя система для свого об’єкта.

Зараз у Міністерстві оборони анонсують переатестацію та скорочення штату. Чи буде такий крок ефективним?

– Полторак сказав, що дві третини співробітників міністерства не пройшли атестацію. Степана Тимофійовича призначили влітку 2014 року і він тільки зараз з’ясував, що в нього більше половини офіцерів неадекватні?! Він навіть не розуміє, що він говорить. Він видає це за плюс, але це для ідіотів. Тобто, ти як міністр за 2 роки роботи не виявив, що дві третини саботажники, злодії або неадеквати? І лише зараз говориш, що будеш їх міняти? За таке гнати в шию треба. Зараз війна, рішення мають приймати моментально. В подальшому це випливає в незабезпечених військах, непотрібних смертях і котлах.

Повне інтерв’ю з Анатолієм Гриценко читайте у журналі “Країна” №23 від 9 червня 2016 року.

Джерело

   

Залишити коментар

Кометарі