Харчова безпека: чи допоможе ЄС вберегти здоров’я українцям…

Торік Всесвітня організація охорони здоров’я назвала небезпечну їжу загрозою світового масштабу. Від поганих харчів, за підрахунками експертів, у рік потерпає щонайменше півмільярда людей. Яка ситуація в Україні і як на це впливає ЄС? Дослідили ситуацію журналісти сайту “24”.

Аби запобігти погіршенні ситуації, яке може відбутися через глобалізацію ринку, в організації закликали владу країн терміново зміцнити систему безпеки їжі. У той же час ВООЗ запустила кампанію щодо продовольчої безпеки – “Від ферми до тарілки”.

Україна ж почала удосконалювати контроль за продуктами у вересні 2015-го. Саме тоді вступили в силу більшість норм прийнятого Верховною Радою євроінтеграційного закону про харчову безпеку. Голосування за такий документ відбулося у липні 2014-го і першочергово було пов’язане радше з бізнес-складовою, адже без нього українські виробники не могли б вийти на ринки ЄС.

Радник з питань харчового законодавства Міжнародної фінансової корпорації Групи Світового банку Катерина Онул пояснила, що, окрім бізнесу, від такого закону виграють і пересічні українці.

Європейські підходи були взяті за основу нового харчового законодавства не тільки через необхідність гармонізації українського законодавства з європейським відповідно до Угоди про асоціацію. Першим чинником було те, що саме європейська система безпечності харчових продуктів визнана однією з кращих у світі, а європейський споживач є найбільш захищеним,
– пояснила експерт.

Повний контроль

Принцип, який став основою для кампанії ВООЗ “Від ферми до тарілки”, закладений і у європейському законодавстві про харчову безпеку. Його база – це система управління безпечності харчових продуктів на принципах ХАССП (лат. НАССР, – 24). Її мета – аналіз ризиків, небезпечних чинників та контроль за критичними точками. Іншими словами, такий підхід дозволяє простежувати весь ланцюг виробництва та значно швидше виявляти небезпечні продукти. А це в свою чергу забезпечує можливість запровадити превентивний підхід до контролю замість боротьби з наслідками, від яких уже страждають покупці.

За новим харчовим законом виробники м’ясної, молочної харчової продукції зобов’язані запровадити ХАССП вже в липні 2017 році. У 2018-му ХАССП повинні запровадити всі виробники кондитерських виробів, хлібної та іншої продукції, у складі якої відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження,
– зазначила експерт.

На впровадження нового підходу бізнесу дали чимало часу, оскільки в іншому випадку він би став непосильним для нього. Проте вже у 2019-му впровадження ХАССП стане обов’язковим для всіх виробників.

Виробник у будь-який час буде повинен мати точну інформацію щодо того звідки він отримав сировину чи харчовий продукт і куди його було направлено з підприємства,
– додала Катерина Онул.

Таку інформацію потрібно зберігати протягом шести місяців після кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.

За недотримання вимог виробників каратимуть. На захист споживача у першу чергу стануть штрафи. До слова, розмір штрафів значно зріс у порівнянні зі старими нормами. Важливим моментом є і те, що вину за небезпечні товари покладуть на операторів ринку, а не на органи, які видають дозволи.

Спрощення для бізнесу

Окрім безпеки для споживача, закон суттєво спрощує життя бізнесу. Адже, за словами експерта, під час розробки законодавства до уваги брали не тільки потребу максимально захистити споживачів, але також і необхідність уникнення зайвого навантаження на харчовий бізнес.

Чого вартий лише той факт, що замість Ветеринарної, Фітосанітарної, Санепідем служб та Інспекції із захисту прав споживачів діє лише один орган – Державна служба з питань безпеки харчових продуктів. А це для підприємств означає одне – менше мороки з паперовою тяганиною, менше корупційних ризиків.

Важливим моментом є і те, що при перевірках у першу чергу акцентуватимуть на проблемних підприємствах, а виробників щодо яких не буде скарг перевірятимуть рідше.

Також спростили і процедуру отримання експлуатаційного дозволу. Більше того, він потрібен тільки тим підприємствам, які працюють з продуктами тваринного походження. Для решти, у тому числі і закладів громадського харчування, достатньо лише проходження простої процедури реєстрації.

Окрім того, нові гігієнічні вимоги тепер є однаковими для усіх виробників. Вони стали більш загальними та орієнтованими на результат. Основним їхнім принципом є забезпечення можливості дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів описаних у законі.

Це чудова альтернатива безлічі санітарно-ветеринарних правил, які діяли донедавна. Чимало з цих правил Україна запозичила ще з Радянського Союзу. Вони, до прикладу, регулювали колір стін у який мають бути пофарбовані приміщення де готують продукт, та й то розмито.

Попри те, за словами експерта, за майже рік роботи закону у підприємців виникла низка питань, які потребують пояснень окремих його положень та розробки додаткових правових інструментів для повноцінного впровадження нових правил у життя.

Відповідно, відсутність зазначеного матиме негативний вплив на реалізацію європейських принципів та підходів до безпечності харчових продуктів втілених у норми закону,
– наголосила експерт.

Підводні камені

За словами Онул, новий харчовий закон дозволив відійти від низки обтяжливих та необґрунтованих регуляторних процедур. Проте попри спрощення життя для підприємців, низка державних органів втратила звиклі для себе важелі впливу і зараз намагається звести на ні нову систему.

Зараз виникають ініціативи, які мають на меті створити нові незрозумілі процедури, які потрібно буде проходити підприємцям і, які хочуть включити до нового харчового закону шляхом внесення поправок,
– зазначила експерт.

Вона наголосила, що за цим процесом необхідно уважно спостерігати, оскільки, якщо допустити внесення необґрунтованих змін у новий базовий харчовий закон, він, замість того, щоб стати харчовою конституцією, стане незрозумілим папірцем, в який вносять зміни, коли заманеться. І саме це не дозволить створити справді ефективну національну систему безпечності харчових продуктів.

Ще одним об’єктом для маніпуляцій з новим законом, у руках його противників, є твердження про те, що система ХАССП є непосильною для українського бізнесу. Та, як роз’яснила експерт, такі здогадки є хибними. Адже, по-перше, бізнес має перехідні терміни, тобто час для впровадження інновацій, а, по-друге, виробникам надали можливість запровадження ХАССП за спрощеним підходом.

Крім того, практика застосування ХАССП у світі довела, що система також є рятувальним жилетом для бізнесу. Так ХАССП допомагає структурувати всі виробничі процеси, та довести свою невинуватість у разі проблем на ринку,
– додала Катерина Онул.

Очевидно, що безпечність продуктів – це ще один елемент, за який нам доведеться поборотися зі старою закостенілою системою, яка ніяк не хоче відпускати з рук владу та намагається ставити палки у колеса реформам.

А перші плоди від нового закону уже є, вважає експерт. Саме завдяки новим підходам зелене світло у ЄС отримала деяка українська молочка.

Відповідно, на підприємствах, які їх виробляють, встановлені європейські стандарти управління безпечністю харчових продуктів. Ці підприємства, перш за все, постачають свою продукцію на український ринок. Відповідно, споживач таких продуктів має більше гарантій, що продукт, який він купить, буде безпечним та якісним,
– зазначила експерт.

 

Залишити коментар

Кометарі