В Україні Обливаний понеділок: основні традиції (2 відео)

Понеділок після Великодня – одне з найвеселіших свят у році. Його в Україні прийнято називати Обливаним.

Юнаки, за традицією, обливають дівчат водою. Натомість отримують від них писанки.

За стародавніми віруваннями, у цей день вода має цілющу силу, а облита водою на Великодній понеділок дівчина обов’язково вийде заміж за коханого хлопця.

Сьогодні цей ритуальний зміст майже втрачений: підлітки заради розваги влаштовують на вулицях справжні водяні бої, мокрими “жертвами” яких нерідко стають і випадкові перехожі.

Найяскравіші заходи на Обливаний понеділок проходять у Львові. Тут уже третій рік поспіль на Площі Ринок облаштовують спеціальне водяне містечко. Люди обливаються “лава на лаву”. Біля міської ратуші є зони набору води, а також “суха зона”, де відвідувачі свята зможуть обсушитись та переодягтися.

Ось як виглядало це дійство у попередні роки:

Джерело

Цілий тиждень після Великодня називається Світлим. А перший день Світлого тижня — понеділок — називається «обливаним» («поливаним»).

В Україні з давніх часів воду у Великодній понеділок вважали цілющою. Мовляв, якщо дівчину або хлопця нею облити, вони будуть здоровими і щасливими.

Обливати когось або самого себе водою у Великодній понеділок — стародавній звичай, пов’язаний із весняним очищенням водою. Тому і називають цей день «Обливаний», або «Поливаний понеділок».

У народі побутувало вірування, що цей давній звичай обливання водою був конче необхідний для молодих людей, які прагнуть створити міцну сім’ю.

«У понеділок парубки обливають дівчат. Десь і парубки парубків обливали. Або й просто людей, які назустріч ішли. Пояснення цього звичаю очисне. Адже кожне свято передбачає очищення — не стільки фізичне, тілесне, скільки ритуальне, духовне. В пізніші часи, звичайно, звичай набув розважального характеру. Іноді дівчина повинна була встигнути віддати парубкові крашанку, щоб він її не облив. Було й так, що дівчина тримала крашанки десь за пазухою, а хлопець мав їх відібрати», — розповідає етнограф Наталія Громова.

І в такому забавлянні головним був уже елемент залицяння. Існувала навіть народна прикмета: якщо хлопця чи дівчину в цей день обіллють, то одружаться вони з коханими.

Якщо говорити про святкування Великодніх свят взагалі, не лише понеділка, частина українців сприймає їх спрощено. Це стверджує релігієзнавець Людмила Филипович. На її думку, для декого Великдень зводиться лише до святкового столу.

«У нас народ такий цікавий: замість того, щоб задуматися над смислом цих свят, він займається зовсім непотрібними речами — переїдає та перепиває. І чомусь ці свята переходять із духовної сфери виключно в матеріальну», — говорить вона.

За результатами соціологічного опитування компанії «Research & Branding Group», кожен десятий житель країни вважає Великдень просто вихідним. Близько третини українців розглядають це свято, насамперед, як привід зустрітися з родичами та друзями.

І дійсно, в сучасній Україні збереглося не так багато Великодніх традицій. Однак, звичай відвідувати родину і знайомих, вітаючи їх зі святом та обмінюючись свяченою паскою та писанками, поширений і досі. Сприяє цьому ще й те, що Великодній понеділок в Україні є святковим неробочим днем.

 

Залишити коментар

Кометарі