Ми хочемо, щоб хтось усе робив за нас

Українці докладають недостатньо зусиль для свого щастя й добробуту, і ця вада бере початок від часів Радянського Союзу.

Про це в інтерв’ю МИР розповів предстоятель Української греко-католицької церкви, Верховний архієпископ-емерит Любомир Гузар.

На думку представника духовенства, український народ зараз переживає перехідний період – від радянського, невільницького режиму до будування власного незалежного життя. І це відбувається дуже повільно, адже нас довго вчили пасивності.

“З одного боку, ми замало довіряємо Богові, може, замало молимося. А з другого, – недостатньо працюємо. Не стараємося. Якось так хочемо, щоб усе само собою сталося, щоб хтось за нас усе робив. Адже чому вчив комунізм? Перш за все, усім говорилося: не треба перейматися, партія, уряд про все подбають, усе вам дадуть, що потрібно. Одним словом, боялися, щоб люди не працювали самостійно. Хотіли панувати над людьми. І люди не старалися щось творити чи поліпшувати у своєму житті. А тільки брати те, що їм дають. А процес виховання за часів більшовизму полягав у тому, щоб людей пригнобити. Щоб виховати невільників. І ми досі потерпаємо від цього”, – заявив Блаженніший.

За словами Верховного архієпископа-емерита Любомира, під час Майдану українці взяли волю в кулак і показали, що вони гідні кращого життя. Проте такі переконання поки дуже нестійкі.

“Бачите, ми мали Майдан. Здавалося, що, нарешті, пробудилися. Ну, я сказав би, що частково. Це була справжня, як то кажуть, Революція Гідності. Наші люди почали відчувати, що вони вільні люди, що вони можуть будувати своє життя. Але це переконання ще є занадто слабким. Ще не осягнутий той пункт, де ми могли б сказати: от, ми є народ вільних людей”, – заявив він.

Щоб змінити ситуацію на краще, українці повинні побороти внутрішнього ворога (перестати мислити радянськими категоріями), працювати і поменше слухати українські ЗМІ.

“Потрібно запитати в себе – а що я роблю, щоб було краще? Треба покаятися за свої гріхи і працювати. Хотіти працювати. Бачите, великою помилкою є думати, що у нас немає шансів. Ні, абсолютно ні. Дивіться, скільки добровольців пішло на фронт! Якби не ті герої, де була б наша армія? Нас би вже не було. Люди, які собі сказали: “Ні, треба щось робити”. Волонтери… Щось надзвичайне! Люди – старші, молодші, чоловіки, жінки, вчені, невчені – народ хоче допомагати. Значить, є багато добра. Якби ми більше звертали уваги на добрі новини… Так багато різного хорошого діється! А якщо слухати наші ЗМІ, то в Україні більше зла”, – підсумував Верховний архієпископ-емерит Любомир.

Джерело

 

Залишити коментар

Кометарі