Самотність: кому більш властива?

У кожної зі статей є свій унікальний спосіб боротьби із самотністю.

Те, що чоловіки і жінки по-різному переносять негативний емоційний стан, — правда. Коли в житті жінки все йде не так, вона найчастіше визначає це як депресію. Коли чоловік незадоволений собою, він схильний списувати свої емоції на гнів, передає mydim .

Але самотність — стан, властивий як чоловікам, так і жінкам. Чи долають вони його по-різному? Хто до нього більш схильний? Хто краще переносить його? Давайте дізнаємося.

Згідно з дослідженнями, жінки незалежно від віку і життєвих етапів почуваються самотнішими, ніж чоловіки. Це стосується всіх, крім однієї-єдиної групи: людей, які не перебувають у стосунках. Заміжні жінки, які відчувають самотність, витісняють одружених чоловіків, а вільні чоловіки вважають себе самотніми набагато частіше, ніж вільні жінки.

Хоча причина цього невідома, є одне чітке припущення про те, чому це може бути правдою. Жінки частіше соціально активніші; таким чином, вони підтримують не тільки романтичні зв’язки, але і близькі дружні.

Звісно, у цієї соціальної відповідальності є і зворотний бік. Через те, що жінки зосереджуються на стосунках більше, ніж чоловіки, вони схильні до того, щоб почуватися самотніми, якщо стосунки перестають їх задовольняти.

Дослідження показують, що жінки загалом почуваються самотнішими (за винятком уже наведеного вище прикладу). Але одне дослідження, проведене Шеллі Борис в університеті Ватерлоо, демонструє, що жінки необов’язково самотніші — можливо, вони просто не бояться це визнавати.

За словами Борис, «жінки готові визнавати свою самотність, на відміну від чоловіків, оскільки негативні наслідки такого визнання для них нижчі».

Цей висновок підтверджується ще одним дослідженням, що мало на меті вивчення не самотності, а мужності. В процесі експерти з’ясували: чоловіки неохоче визнавали, що почуваються самотніми. І, що цікаво, чим «мужнішим» вважав себе опитуваний, тим менше він хотів визнавати якийсь брак спілкування.

Незважаючи на те, що невідомо, яка стать має ефективнішим механізм боротьби із самотністю, можна сказати, що у кожної з них є свій стиль цієї боротьби. Чоловіки заводять групи приятелів, щоб упоратися із самотністю, а жінки воліють мати одного близького друга або подругу.

Одне з досліджень в галузі самотності показало, що чоловіки краще почуваються у «тісних» групах друзів, а на жінок цей показник майже не впливає.

За словами авторів, «чоловіки використовують для оцінки самотності кількісні показники, а жінки воліють вдаватися до якісних».

З урахуванням зібраних фактів ми можемо розробити приблизну модель того, як самоту переживають чоловіки і як — жінки.

Жінки схильні цінувати близькі, двосторонні стосунки. Але оскільки на підтримання таких стосунків потрібно більше часу й енергії, ніж на прості приятельські, у жінок зазвичай менше друзів.

Якщо ці близькі стосунки перериваються, жінки можуть почуватися дуже самотніми. Через низку соціальних та культурних причин вони з більшою ймовірністю це визнають.

Чоловіки ж воліють мати багато знайомих. Вони почуваються найменш самотніми, коли перебувають у центрі друзів, сім’ї і романтичних стосунків.

Але якщо ця мережа стоншується, чоловіки, особливо які не перебувають у стосунках, стають дуже вразливими до відчуття самотності. І найчастіше вони відмовляються це визнати. Причому що мужніша людина, то менше шансів, що вона спробує якось виправити ситуацію.

 

   

Залишити коментар

Кометарі