Божий рецепт успішної сім’ї

“За теперішній стан нашого суспільства відповідальність несуть передусім християни” – Віталій Шабунін

Віталій і Олена ШАБУНІНИ – активне подружжя. Він – голова правління громадської організації «Центр протидії корупції». Вона — голова громадської організації «Сімейний клуб», комунікаційний директор Тижня подружжя в Україні  повідомляє  forumeast.

Обоє — члени київської протестантської церкви «Народ Божий». У своїй професійній і громадській діяльності вони дуже часто апелюють до віри і Бога, часто говорять про Його присутність у своєму житті. Далі, що називається, з перших уст*.

Олена: Думаю, Господь завжди дає в серце людині розуміння її покликання. Питання тільки в тому, наскільки вона відкрита чути Його голос. І наскільки готова виконувати те, до чого Він кличе. Часто друге буває набагато важче за перше.

Історії моєї та чоловікової робіт дещо різні. Однак ці роботи з’явилися внаслідок того, що ми намагаємося чути Божий голос і слідувати Його волі.

Чути голос Божий — вчишся все життя.

Віталій: У нас є улюблена історія про те, що означає чути Божий голос.

Торік Оленка потрапила з вірусним енцефалітом в лікарню. Здебільшого ті, які виходять з цієї хвороби, мають порушення функцій головного мозку. Щоби перевірити, чи є порушення і які саме, психіатр оглядає пацієнта. Тож після трьох тижнів перебування в реанімації дружину мав оглянути психіатр.

Прийшла лікар, до речі, друга людина в Україні з психіатричної діагностики. Питала, що хвилює.

— Ще не можу ходити — була в комі три тижні. Заживає шрам на шиї — не могла дихати. А так все гаразд: я жива і мене більше нічого не хвилює! — почула у відповідь.

— А як ви жили до того? – вела та далі.

— Навчалася в університеті, працювала. Перед тим, як йти на пари чи до роботи, заходила до церкви – молитися, дякувати Богу, слухати Його, – розповідала Олена.

— Тобто, ви говорите з Богом? Чуєте голоси?

Врешті, за результатами трихвилинної розмови лікар призначає лікування — два сильнодіючих нейролептики, які застосовуються при гострій стадії шизофренії... Тобто, йдеться про те, як традиційна медицина і суспільство загалом сприймають слідуванням за голосом і волею Господа, що є головним для щастя людини.

— Я заходила на сторінку www.help-olena.org.ua, створену для молитовної та фінансової підтримки Оленки, коли та захворіла. Особливо мене вразила «рубрика», де йшлося про її стан: (цитую з пам’яті) інколи на обличчі з’являються емоції, зрідка в очах — ознаки свідомості, вперше після виходу з коми посміхнулася, відповідала помахами голови, виконувала команду лікаря «відкрити – закрити очі»…

Обоє з Оленою починаємо плакати і я не можу докінчити питання про те, як подружжя відчувало Божу присутність впродовж цих трьох важких місяців її хвороби, оскільки Він неодноразово обіцяв, що нас ніколи не полишить? (Див. Біблію).

Віталій: Коли Оленка захворіла, я ще більше утвердився в тому, що Господь — ВІРНИЙ. Він давав мені слова з Писання, які тримали в найважчі моменти. У мене самого не було сили і сміливості це пройти.

Коли дружина перший раз потрапила до лікарні, де їй поставили неправильний діагноз, я прийшов додому, впав на коліна, мовляв, Отче, не знаю, що робити. Відкрив Святе Письмо. Отець відразу вказав на уривок з Книги святого Івана Богослова: «І Ангелові Церкви у Смирні напиши: Так говорить Перший і Останній, Котрий був мертвий, і ось, живий: знаю твої справи, і горе, і вбогість, – а втім, ти багатий…» (Одкровення 2:8-9) Мої гроші закінчилися на другий день реанімації. На третій — люди почали їх давати. (Загалом нам пожертвували на лікування $40 000…)

Далі йшлося: «Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в’язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерті, і Я тобі дам вінця життя!» (Одкровення 2:10). На десятий день я пережив розпач – Олені стало зовсім погано. Тоді Господь знову підтримав словом. До речі, дружина пролежала в лікарні десять тижнів. На перший день одинадцятого тижня вона повернулася додому…

Коли б відразу поставили правильний діагноз – вірус Епштейна-Барр (цей герпесний вірус, який є практично у всіх, проявляється в окремих випадках, пригнічуючи імунну систему), а не психіатрію, як це зробили, лікування було б, що називається, в домашніх умовах – прийом певних ліків тричі на день впродовж трьох тижнів.

Думки, що Всевишній може Оленці покликати до Себе, звісно, приходили, та я стояв на Його обітницях. Зокрема, на тому ж згаданому слові: «Будь вірний до смерті і Я тобі дам вінця життя!» Хоча зараз по-іншому дивлюся на смерть. Це – набуття для християнина.

Олена: Віталік зізнався, що раніше в молитві просив про уроки та зростання. Зараз – про Його милість і любов.

Усім відома розповідь про сліди на березі океану: спершу двох, а потім одного – Бога. Той інший – у Тата на руках. Коли переживаєш складні часи, просто фізично відчуваєш, як ти у Його міцних руках.

— Божий рецепт успішної сім’ї – взаємини чоловіка і дружини з Ісусом Христом – кожного окремо, очевидно. Оскільки ви виростали не у віруючих родинах (як це тепер розуміємо), коли ті стосунки почали вибудовувати?

Віталій: Частково — до одруження, частково – після. А взагалі ми в процесі. Побудова живих стосунків – завжди процес. Тим більше, з такою творчою Особистістю як Бог. (Посміхається).

Якось збагнув, що я не є джерелом любові, а Господь.

Ось простенький приклад. Я – запальний і гнівливий. Тепер, ображаючись на Оленку, прошу: «Отець, віддаю Тобі свої емоції, бо не можу з ними справитися». Так роблю навіть тоді, коли дружина не права. І Господь забирає. Головне – твоє рішення, далі – Він все корегує.

Не будучи ще практикуючим християнином, все одно усвідомлював, що щасливі ті родини, які живуть з Богом. На репліки співробітників чи приятелів, мовляв, Бога не існує, відповідав: «Поглянь довкола – хіба серед знайомих знайдеш щасливу пару, яка живе без Бога?!»

Відповідаючи на це запитання, Віталій взяв Оленину руку в свою.

Олена: Пригадую, консультанти «Сімейного Клубу» Юрій і Тетяна Соколовські розповідали, як буквально через кілька днів після весілля разом молилися. І чоловік каже: «Господи, допоможи мені любити мою дружину!». Так Юра молився ледь не щодня. Врешті, Таня озвучила своє занепокоєння: «Ми тільки-но одружилися. Хіба так важко тобі вдається мене любити?». Довелося Юрі пояснювати, що любов у серце вкладає Господь.

До речі, жінка з легкістю підкоряється любові. У цьому підкоренні вона знаходить відчуття безпеки і затишку. Сьогодні багато говорять про незалежність й емансипованість жінки. Щоправда, не згадуючи, що за них вона розплачується самотністю. (Це може бути і самотність удвох).

— Як Господь, Який є магнітом для чоловіка і дружини, змінює кожного, щоби вам було комфортніше один з одним?

Олена: У Біблії сказано, що мудра дружина – то скарб від Бога. Я в процесі. Студіюю в Татовій школі. (Посміхається). Небесний Батько, можна сказати, стишує мою надмірну емоційність. Вчить говорити правду в любові. До того ж, відчувати моменти, коли її слід сказати, а коли — змовчати.

Віталій: Один з останніх уроків, які я виніс, — це усвідомлення, що безпека моєї родини не в моїх руках. А в Його. І вона випливає з моїх і Оленчиних стосунків з Богом.

— Оленко, ти спиш спокійно? Маю на увазі те, що Віталій очолює Центр протидії корупції.

— Хороше питання. Віталік очолив Центр протидії корупції якраз перед тим, як я захворіла. Я дуже переживала: негативні думки надокучливо лізли в голову, а страхи нав’язливо намагалися опанувати серце. Коли мене виписали з лікарні, ми повернулися до розмови про його роботу. Правду кажучи, сподівалася, що він полишить її.

Але Божа любов проганяє страх. Зараз я цілковито покладаюся на Бога. Знаю, що Він – ВІРНИЙ. Навіть коли я не вірна.

Погоджуюся з Віталіком, що безпека нашої родини не в нашій компетентності. Для мене важливо, щоби чоловік робив те, що йому доручив Всевишній. Я ж проситиму Отця бути доброю помічницею для чоловіка.

— Віталій, ти віриш у цю країну, де тільки подекуди є ознаки громадянського суспільства, і ті влада намагається, що називається, закатати під асфальт?

— Я вірю в Бога, Який змінював країни, що перебували в набагато гіршому стані, ніж наша. Господь чітко каже, що для Нього немає нічого неможливого. Тому ми, християни, по-перше, повинні не нехтувати молитвою. В православній і католицькій літургіях є місця, де єпископат чи священство разом з вірними моляться за владу, військо, народ. Вірю, що не формально прослуховуємо ті прохання, а інвестуємо в них свої серця. На жаль, цього немає в українському протестантському світі, хоча в західному – це невід’ємна частина служінь.

По-друге, кожен має робити те, що йому Господь сказав. Від цього і буде щасливий. Як писав Еклезіаст, щастя чоловіка — насолоджуватися працею його рук. Таким чином він потроху змінюватиме ситуацію навколо себе.

Зараз найбільш системно працює із суспільством Українська Греко-Католицька Церква. Я часто жартую, мовляв, коли на початку 90-х відкрилися кордони, кращі протестанти виїхали на Захід, а глава, єпископи і священики УГКЦ повернулися в Україну.

У радянські десятиліття протестантські лідери сповідували принцип: чим далі від влади, тим краще. Тоді це було виправдано. Однак часи змінилися. Тепер треба мотивувати людей, особливо молодих, виходити в світ. Класно, коли юрист співає в церковному хорі. Але, може, він займеться оформленням земельної ділянки для храму чи виготовленням паспорта для бомжа, котрий перебуває в ребцентрі?.. А так консервативні протестанти досі борються, щоби, не дай Боже, світ не увійшов в їхні церкви.

На моє переконання, за теперішній стан нашого суспільства відповідальність несуть передусім християни. Наприклад, юристів-християн має не влаштовувати ситуація в українській судовій владі. Подумаймо, якщо американський адвокат тільки дасть хабара, він відразу буде викинутий з професії. Такі правила колись встановили юристи-протестанти, які будували систему відносин в юриспруденції.

Отож нехай кожен трудиться на тому місці, де його Господь поставив, виконуючи роботу так, якби її робив для Бога.

— Оленко, на сайті «Сімейного Клубу» (www.family.org.ua) проводяться online-консультації: відвідувачі ставлять запитання, на які продовж 5-ти днів отримують відповіді. Скажи, фахівці дають поради абсолютно світські чи християнські?

Олена: Наші консультанти — професійні сімейні консультанти, але і практикуючі християни. Відвідувачі сайту «Сімейного Клубу» переважно невіруючі. Кожна консультація – це глибокий професійний аналіз проблемної ситуації. Водночас ми говоримо з людьми, виходячи з того, як Господь задумав сім’ю. А задумав Він її як єдність чоловіка і жінки. «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, – і стануть вониодним тілом» (Буття 2:23-24). Тому ніколи не радимо розлучатися. Роз’їхатися і деякий час пожити окремо — так. Інколи можемо запропонувати помолитися разом, звернутися до духівника – все залежить від людей і ситуацій, в яких ті опинилися.

— З якими проблемами найчастіше зустрічається українська сім’я?

Олена: Найпоширеніша проблема — алкоголізм, а відтак емоційне і фізичне насильство. До речі, якщо батько або мати (чи обоє) алкоголіки, часто діти бояться створювати власні родини. І це дивно. Три ключові правила нездорової сім’ї: не відчувай, не говори, не довіряй — передаються з покоління в покоління як «сімейний тотем». Також часто порушується питання втручання батьків у сім’ї дітей. Очевидно, підіймається і тема фінансів. Тема дошлюбного співжиття, яка стає нормою в Україні, як в країнах Європи чи Північної Америки. Тут чомусь мало говориться про те, що це призводить до небажаних вагітностей, абортів, венеричних захворювань. Я вже не кажу про морально-етичну руйнацію. Між іншим, за статистикою кількість заражень СНІДом через ін’єкційні наркотики знизилася, у той час вона стрімко зростає через невпорядковані сексуальні стосунки…

— Оленко, виходячи із вашого сімейного досвіду, як ти гадаєш – що найважливіше в стосунках двох?

Олена: Завжди пам’ятаю, що Віталік — мій чоловік від Бога, а він свого часу отримав слово, що саме я маю бути його дружиною. Це знання і слово від Бога дає силу долати будь-які труднощі. Чоловік і дружина мають бути пріоритетом №1 один в одного. Звісно, віддаючи перше місце в єрархії цінностей Творцеві.

 

Залишити коментар

Кометарі