У Києві відкрили виставку “Українська Антарктида”

Цього тижня у Національному музеї історії України відкрили виставку “Українська Антарктида”. Присвятили її до 20-річчя антарктичної станції “Академік Вернадський”.

Інформацію повідомляє gazeta

“Після розпаду Радянського Союзу українські вчені просили у росіян, щоб вони залишили нам хоча б одну із своїх станцій. Але росіяни відмовилися і Україна залишилася без антарктичної станції. Якось один із наших вчених академік Комісаренко дізнався, що англійці хочуть продати свою станцію Фарадей. Вона стала українською 6 лютого 1996 року”, – розповів директор Національного антарктичного наукового центру Валерій Литвинов.

“Україна купила її за 1 фунт стерлінгів. Але англійці поставили умову: протягом 10 років ми повинні проводити там ті дослідження, які проводили вони, і передавати їм усі дані. Ми обіцянку виконали”, – додав він.

На виставці показували фотографії з Антарктиди, записники полярників, костюми та прилади для досліджень. У центрі залу стояло опудало очкового пінгвіна. Присутні по черзі біля нього фотографувалися.

“За 20 років на станції “Академік Вернадський” побувало близько 300 полярників. Зараз там знаходиться 20-та експедиція. Бажаючих поїхати туди завжди багато. На одну місце претендують 3-4 людини. Кандидатів відбираємо ретельно. Всі повинні мали практичний досвід роботи у своїй сфері і відмінне здоров’я”, – розповів Валерій Литвинов.

“Технічний персонал набираємо до 50 років, науковий — до 60. Але траплялося, що зимували і 70-річні”, – додав він.

На відкриття виставка прийшли працівники станції, які поділилися своїм досвідом проживання та роботи в Антарктиці.

“Був в Антарктиді двічі. Найперше там вражає лід. Він там такий різнобарвний, що словами передати неможливо. Найкраще любуватися ним з човна. Тоді здається, що потрапив у казку про Снігову королеву”, – розповів геолог Павло Біличенко. Був на станції “Академік Вернадський” двічі.

“Пінгвінів там дуже багато. Людей зовсім не бояться. Підходять дуже близько і дзьобами намагаються залізти у кишені”, – додав він.

Метеоролог Світлана Краковська прийшла на відкриття виставки разом з дітьми. Зі своїм чоловіком вона познайомилася в Антарктиді 1997 року.

“З Романом познайомилася на станції “Академік Вернадський”. Він співав мені під гітару, вчив грати у більярд і дартс. Разом з ним підкорювали льодові вершини біля станції. Якось забула взяти із собою сонцезахисний крем. Через палюче сонце обличчя перетворилося на великий пухир. Згодом він лопнув, а шкіра облізла”, – поділилася жінка.

“На станції дуже чіткий розпорядок дня. Щоп’ятниці влаштовували загальне прибирання.У суботі мали святкову вечерю при свічках. Чоловіки вдягали краватки, а жінки — красиві сукні. Наш кок намагався приготувати щось смачненьке. Але не завжди вдавалося, бо продуктів тоді було обмаль. Замість соків привозили “Юпі” — порошок, який треба розчиняти у воді. Їли в основному макарони і пюре із сухої картоплі. Свіжих овочів теж не було. Коли вже поверталися назад, на кораблі кок зварив картоплю у мундирах. Їли і не могли наїстися”, – додала Світлана Краковська.

   

Залишити коментар

Кометарі